Декількома словами
Знайдені документи свідчать про те, що нацисти цікавились можливим єврейським походженням Франко. Це викликало ряд розслідувань та питань щодо подальших відносин між Німеччиною та Іспанією.
Знайдені історичні документи свідчать про те, що нацистська Німеччина виявляла інтерес до можливого єврейського походження іспанського диктатора Франсіско Франко. Ці матеріали, виявлені істориком Марком Наварро у Федеральному архіві Німеччини, розкривають цікаві подробиці про те, як нацисти ставилися до цього питання.
Наприкінці 1936 року, коли Німеччина активно підтримувала Франко в Громадянській війні в Іспанії, болівійський дипломат Федеріко Нільсен-Рейєс, який захоплювався Гітлером, повідомив німецькій владі про ймовірне єврейське походження Франко. Це викликало інтерес у нацистському режимі, відомому своїм антисемітизмом.
У документі, датованому 16 грудня 1936 року, зазначається, що влада планувала провести додаткові розслідування з цього питання. Невідомо, чи були вжиті подальші заходи, але сам факт зацікавленості нацистів в етнічній приналежності Франко є показовим.
Історик Марк Наварро виявив цей документ в архіві, що стало для нього одним із тих рідкісних моментів осяяння, які цінні для будь-якого дослідника. Наварро зазначає, що документ не доводить нічого конкретного, але демонструє, що питання про можливе єврейське походження Франко було сприйнято серйозно.
Цікаво, що Нільсен-Рейєс був перекладачем книги Гітлера «Mein Kampf» іспанською мовою і, на думку дослідників, був переконаним нацистом. Його повідомлення про Франко, ймовірно, було частиною його ідеологічної позиції.
На додаток до цього, в архіві було знайдено листування, в якому згадувалося про підготовку «астрологічного дослідження» про Франко. Це свідчить про те, що нацисти вдавалися до різних методів для вивчення особистості іспанського лідера.
Незважаючи на всі сумніви, підтримка Франко з боку Гітлера не припинилася. Згодом Франко не тільки не розірвав відносини з нацистами, а й використовував антисемітську риторику. Таким чином, незважаючи на можливі сумніви, Німеччина продовжила співпрацю з Франко, демонструючи прагматичний підхід до політики.
