Декількома словами
Автор розмірковує про природу законів, заборони та їх вплив на суспільство, наводячи приклади з різних країн та підкреслюючи іронію у спробах регулювати навіть гравітацію.
У світі, де абсурд часто стає реальністю, а закони часом дивують своєю химерністю, автор розмірковує про природу заборон і про те, що ми намагаємось регулювати.
У статті піднімається питання про те, навіщо ми прагнемо перетворити навіть такі фундаментальні речі, як гравітація, на предмет законодавства. Автор іронічно зауважує, що гравітації все одно, які закони ми вигадуємо, адже вона дотримується власних правил.
Обговорюються різні заборони, від очевидних (вбивства) до, здавалося б, дивних (наприклад, заборона на змив води у Швейцарії після 22:00). Автор підкреслює, що забороняють, в основному, те, що можна уникнути, а законодавчо регулюють те, що можна контролювати. Наводяться кумедні приклади, такі як заборона називати свиней Наполеонами у Франції або заборона на розмови з водіями автобусів.
У підсумку, автор приходить до висновку, що спроби регулювати все і вся найчастіше виглядають комічно, особливо коли йдеться про сили природи, такі як гравітація. Стаття пропонує задуматися про межі між необхідністю та абсурдом у нашому житті, у тому числі в законодавчій сфері.
