Декількома словами
Жителі іспанського містечка Ель-Пальмар-де-Троя вимушені працювати на фестивалях Андалусії, жертвуючи спокоєм заради заробітку. Стаття про важкі умови праці та вплив фестивалів на життя містян.
Жителі невеликого іспанського містечка Ель-Пальмар-де-Троя, що розташоване за 50 кілометрів на південь від Севільї, стикаються з незвичною дилемою. Заради заробітку на знаменитих андалузьких фестивалях та ярмарках, вони вимушені залишати свої домівки, залишаючи місто практично безлюдним.
Майже половина працездатного населення Ель-Пальмар-де-Троя вирушає на роботу як обслуговуючий персонал на ярмарках Севільї, Хереса, Ель-Пуерто-де-Санта-Марія та Алкала-де-Гвадаїра. Вони працюють монтажниками наметів, офіціантами, кухарями, різьбярами хамона та охоронцями, створюючи атмосферу свята та веселощів для приїжджих.
Незважаючи на деяке покращення умов праці за останні роки, проблеми з експлуатацією з боку роботодавців все ще актуальні. Багато працівників працюють по 17 годин на добу, отримуючи при цьому офіційну оплату лише за 8 годин. Важкі умови праці та відсутність часу на відпочинок призводять до вигорання та проблем зі здоров'ям.
Місцеві жителі, переважно жінки, діляться своїми історіями про важку працю та втрачені можливості. Багато з них змушені проводити дні та ночі на роботі, позбавляючи себе можливості бачитися з сім'ями. Діти залишаються під наглядом бабусь та дідусів, що, на думку вчителів, негативно позначається на їх успішності.
Власники бізнесу, у свою чергу, скаржаться на високі податки та брак робочої сили. Вони закликають уряд надати підтримку, щоб зробити роботу на ярмарках більш привабливою для місцевих жителів.
Попри всі труднощі, жителі Ель-Пальмар-де-Троя продовжують жертвувати своїм спокоєм заради роботи на фестивалях. Вони розуміють, що їхня праця необхідна для підтримки атмосфери свята та веселощів, і готові працювати, незважаючи на всі складнощі.
