Декількома словами
Наомі Орескес, гарвардська історикиня науки, розповідає про поточний стан науки у світі, вразливість науки перед політичним тиском та зростання дезінформації.
Американська історикиня науки Наомі Орескес з Гарвардського університету висловилася про поточний стан науки у світі, вразливість науки перед політичним тиском та зростання дезінформації. В інтерв'ю вона провела паралелі з епохою сталінізму та радянським ученим Трохимом Лисенком, чиї ідеї призвели до провалу в сільському господарстві.
«Ми бачимо щось дуже схоже у Сполучених Штатах», - зазначила Орескес, вказуючи на політизацію науки та скорочення фінансування досліджень. Вона підкреслила, що наука може бути вразливою, коли її відкриття загрожують авторитету влади.
Орескес, авторка книги «Продавці сумнівів», також торкнулася питання про кризу довіри до науки. За її словами, більшість людей у світі, як і раніше, довіряють науці, але існують «острівці опору», особливо серед противників вакцинації. Вона вважає, що Дональд Трамп використовує політику проти науки у своїх цілях, але це може призвести до зворотного ефекту – до більш глибокого розуміння суспільством цінності наукових досліджень.
Орескес закликала громадян бути більш уважними до інформації, яку вони отримують, і покладатися на дані, отримані з наукових організацій, а не із сумнівних джерел. Вона також підкреслила, що добра наука походить від учених, а не від «правих» чи «лівих» аналітичних центрів.
На завершення, Орескес висловила побоювання з приводу можливої регресії у науковому пізнанні, особливо у зв'язку з поширенням антинаукових теорій та рухів проти вакцинації.
Орескес нагадала, що в минулому наука вже піддавалася нападкам з боку влади, як у випадку з Галілео Галілеєм. Вона підкреслила важливість критичного мислення та необхідність боротьби з дезінформацією, особливо в інтересах впливових груп.
В інтерв'ю порушувалися питання фінансування науки в США, проблеми недовіри до науки та способів боротьби з дезінформацією.
