Декількома словами
На тлі зростаючих конфліктів та перерозподілу коштів на користь військових бюджетів, міжнародна допомога країнам, що розвиваються, скорочується. У Севільї відбудеться конференція, де обговорять майбутнє міжнародної допомоги.
Представники понад 150 країн зберуться в Севільї, щоб обговорити майбутнє міжнародної допомоги в умовах зростаючих конфліктів та криз. Тема скорочення фінансування програм розвитку стає дедалі актуальнішою на тлі перерозподілу коштів на користь військових бюджетів і зростання впливу правих сил.
Після повернення Дональда Трампа до влади в США, одним із пріоритетів стало вимагати від союзників по НАТО збільшити витрати на оборону. Паралельно США розпочали згортання діяльності USAID, найбільшого агентства з розвитку, перенаправляючи ресурси на військові потреби. Під тиском США, європейські країни, що є основними донорами міжнародної допомоги, також почали скорочувати фінансування.
В умовах глобальних конфліктів та гуманітарних криз, представники понад 150 країн зустрінуться в Севільї, щоб обговорити майбутнє міжнародної допомоги та як зберегти результати багаторічних зусиль, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату, охороною здоров'я, захистом прав людини та демократизацією.
За даними Центру глобального розвитку, скорочення допомоги, ініційоване адміністрацією Трампа, призведе до 3824 смертей на день від ВІЛ/СНІДу, 428 від малярії та 354 від туберкульозу, а також 1504 смертей через нестачу гуманітарної допомоги. Євросоюз, який є найбільшим двостороннім донором, може погіршити ситуацію, якщо продовжить скорочувати фінансування.
Уряд Німеччини вже оголосив про скорочення бюджету на допомогу розвитку. Великобританія планує знизити обсяг допомоги до 0,3% ВВП до 2027 року, що стане найнижчим показником з 1999 року. Франція також скоротила фінансування на 35% та оголосила про перегляд своїх програм за кордоном.
За прогнозами ООН, у 2025 році очікується безпрецедентне скорочення на 20% фінансування офіційної допомоги розвитку, викликане економічними та геополітичними викликами, перерозподілом ресурсів на користь військових видатків та зміною пріоритетів у західних країнах. Водночас, тиск з боку США в Європі посилюється: Німеччина підтримує збільшення оборонних видатків, а Франція та Великобританія мають намір збільшити свої військові бюджети.
Мілітаристський курс, що просувається республіканцями, обходиться дорожче, ніж інвестиції у мир. Це тягне за собою великі витрати для західних країн та має руйнівні наслідки для країн, що розвиваються. Експерти зазначають, що необхідно інвестувати у боротьбу зі зміною клімату, а не збільшувати витрати на озброєння.
Іспанія, яка чинить опір збільшенню військових видатків до 2% ВВП, є показовим прикладом. Перехід з 1,3% до 2% потребуватиме додаткових 10,5 мільярдів євро, яких вистачило б для досягнення мети з виділення 0,7% бюджету на допомогу розвитку. Однак, уряд Іспанії виділяє лише 0,25% ВВП на допомогу іншим країнам і ніколи не досягав цільового показника в 0,7%, встановленого законом з 1991 року.
Великобританія, наприклад, планує збільшити витрати на оборону з 2,3% до 2,5% ВВП, що відповідає скороченню інвестицій у розвиток інших країн на той самий відсоток. Експерти підкреслюють, що це «несправжня економія», яка призведе до великих витрат у майбутньому.
Конфлікти також збільшують потребу в допомозі. Підтримка України та врегулювання кризи, пов'язаної з цим конфліктом, призвели до скорочення допомоги країнам, що розвиваються. У 2023 році африканські країни отримали на 5,3 мільярди доларів менше допомоги, ніж роком раніше, згідно з ООН.
Експерти зазначають, що після семи років невеликого зростання, у 2024 році обсяг допомоги від країн-донорів ОЕСР знизився на 7,1%. Це пов'язано зі зростанням впливу правих сил, які виступають проти багатосторонності. Екс-прем'єр Сенегалу зазначає, що вкрай праві рухи суперечливо ставляться до імміграції та релігійного екстремізму, але при цьому виступають проти фінансування програм розвитку, спрямованих на вирішення цих проблем у країнах походження.
Майбутня конференція в Севільї стане нагодою для обговорення більш справедливої та ефективної міжнародної системи, яка відповідає потребам на місцях. Колишній президент Коста-Ріки пропонує вибір: зберегти поточний порядок або використати проблеми для реформування міжнародних організацій.
Експерти сходяться на думці про необхідність більш справедливих фінансових умов для країн, що розвиваються. Африканські країни беруть кредити під вищі відсотки, ніж багаті країни. Необхідне посилення солідарності у фінансовій системі. Спільнота повинна взяти на себе спільну відповідальність та відшкодувати історичні борги країнам Півдня. Головне – добитися справедливості.
