Європейський Союз прагне відігравати активну роль у дебатах щодо майбутнього захисту України

«Двадцять сім» країн-членів ЄС розглядають можливість військової та цивільної участі для стримування можливої агресії Росії після досягнення мирної угоди. Згідно з проєктом висновків саміту, ЄС вивчає можливість використання інструментів спільної політики безпеки та оборони, включаючи патрулювання, місії з посилення національної безпеки та розгортання військових сил під прапором ЄС, подібно до місій проти піратства «Аталанта» або підтримки армії Мозамбіку.

«Європейський Союз і держави-члени готові продовжувати робити внесок у гарантії безпеки на основі своїх відповідних компетенцій і можливостей», – йдеться в проєкті висновків, який лідери 27 країн-членів обговорять на позачерговому засіданні Європейської ради в Брюсселі, де візьме участь (частково) президент України Володимир Зеленський. Дискусія обіцяє бути складною, оскільки прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своїми тісними зв'язками з Кремлем, погрожує ветувати будь-які висновки щодо України.

Обговорення цих гарантій безпеки «ще не завершене», – зазначає високопоставлене джерело в ЄС. «Двадцять сім» країн не уточнюють, які саме інструменти Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) вони розглядають. Однак, вперше, вони ставлять на стіл варіант дій після закінчення війни, розв'язаної Росією. Головне, що більшість держав-членів висловлюють намір брати участь у підтримці миру в Україні перед обличчям російського агресора. Наразі ЄС має 21 місію та операцію в рамках СПБО, включаючи 12 цивільних, 8 військових та 1 змішану цивільно-військову ініціативу.

Зміна тону ЄС у питаннях оборони та оголошення про переозброєння відбуваються на тлі розбіжностей зі Сполученими Штатами за часів республіканця Дональда Трампа, який демонструє прихильність до Росії та наполягає на тому, щоб Європа самостійно дбала про власну безпеку, включаючи безпеку України після закінчення війни, яка триває вже четвертий рік. У цьому нестабільному контексті Європейський Союз втрачає лідерство Франції та Великої Британії, які безпосередньо спілкуються з Вашингтоном. Лондон і Париж пропонують створити «коаліцію добровольців» з кількох країн, яка допоможе захистити Україну військами на місцях, розвідкою та логістичною підтримкою.

Попри все, Європа не хоче повністю обривати зв'язок з американським союзником. Майбутня архітектура безпеки України все ще залежить від США. Більшість європейських країн не бажають приєднуватися до майбутньої коаліції, якщо Вашингтон не буде залучений у будь-якій формі – навіть без військ на місцях, але з авіаційною підтримкою та розвідкою – оскільки вважають, що це необхідно для забезпечення надійності та стримування російського президента Володимира Путіна. «Гарантії безпеки мають бути прийняті в консультації з Україною, а також з партнерами-однодумцями та НАТО», – наголошується в проєкті висновків надзвичайного саміту в Брюсселі, який ще може бути змінений.

«Послання більшості держав-членів полягає в тому, що необхідно продовжувати надавати військову підтримку Україні», – зазначає високопосадовець у Брюсселі. «Наступним кроком є гарантії безпеки та визначення того, що може зробити ЄС. Перш за все, потрібно посилити армію України для відбиття можливої агресії», – додає джерело. Стратегія «їжака» – озброїти Київ настільки, щоб він став неприступним для будь-якої агресії – була б першою, найбільш бажаною та здійсненною гарантією безпеки для більшості країн-членів ЄС та європейських союзників. «Інший аспект – аналіз того, чи готовий Союз робити внесок в інший спосіб, наприклад, відправити війська на місця. Це питання поки що передчасне, оскільки ще немає припинення вогню. Але ми не можемо ігнорувати той факт, що є держави-члени, які вже заявили про свою готовність», – наполягає високопосадовець.

У дискусії про гарантії безпеки та про те, як буде будуватися цей захист за столом переговорів, ЄС прагне об'єднатися з іншими союзниками-однодумцями. Президент Європейської ради Антоніу Кошта, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас проведуть у п'ятницю відеоконференцію з країнами, які не є членами ЄС – такими як Велика Британія, Норвегія чи Туреччина, але які брали участь в обговореннях щодо захисту України, наприклад, минулого тижня в Лондоні – щоб поінформувати їх про дебати на позачерговому саміті.

Загроза вето Угорщини

Однак, загроза вето Угорщини – яка навіть вимагала, щоб ЄС розпочав прямі переговори з Росією – на будь-які висновки на підтримку України може звести нанівець зусилля більшості продемонструвати спільну позицію. Тому деякі голоси вважають, що решта держав-членів має рухатися вперед. Вони навіть виступають за те, щоб говорити про «європейців», а не про «Європейський Союз» у контексті цієї архітектури безпеки.

Переговори між США та Росією щодо миру в Україні та відновлення двосторонніх відносин між двома державами йдуть швидко, підштовхнуті Трампом. Республіканець, який призупинив військову допомогу Україні та надання розвідувальної інформації, продовжує тиснути на Зеленського, щоб він прийняв деякі з його умов. ЄС не отримав місця за столом переговорів і має мало важелів тиску на американську адміністрацію, яка, крім того, погрожує торговельною війною клубу, що об'єднує 27 країн і 450 мільйонів громадян.

Одним із таких важелів є внесок у захист окупованої країни шляхом розгортання військ. Кілька тижнів тому Вашингтон запитав європейських союзників по НАТО, яке військове обладнання вони мають і що вони зроблять у разі російської агресії.

Лідери «Двадцяти семи» наполягають: «Не може бути переговорів про Україну без України. Не може бути переговорів, які впливають на європейську безпеку, без участі Європи», – йдеться в проєкті висновків, який ще може бути змінений. І додають: «Безпека України, Європи та світу взаємопов'язані».