Декількома словами
В Іспанії гасло, яке критикує PSOE та PP, знову стає актуальним на тлі корупційних скандалів, на тлі критики двопартійної системи.
В Іспанії, на тлі нових корупційних скандалів, знову набирає популярності гасло, яке критикує дві найбільші політичні сили країни – Соціалістичну робітничу партію (PSOE) та Народну партію (PP). Це гасло, яке відсилає до протестного руху 15-M, що почався понад десять років тому, активно використовується політичними партіями та громадськими діячами.
Партії Podemos і Vox, а також деякі інші ліві сили, посилили свою критику «двопартійної системи». Вони відроджують гасла, які звучали на площах під час протестів, хоча відзначають, що поточна політична та соціальна обстановка суттєво відрізняється від тієї, що була раніше.
За словами представників Podemos, корупція є однією з головних ознак «двопартійної системи». Вони стверджують, що як PSOE, так і PP причетні до корупційних схем. Представники Vox, у свою чергу, звинувачують обидві партії у створенні моделі «корумпованої двопартійної ротації».
Цей дискурс, який пережив свій пік після протестів 15-M, знову набирає силу, особливо на тлі корупційних скандалів, до яких виявилися залученими обидві найбільші партії. Політичне гасло «PSOE, PP – одне й те саме лайно» знову звучить у політичних колах.
Основними розповсюджувачами цього посилу є Podemos і Vox. Лідери Podemos регулярно використовують цю риторику у своїх виступах, заявляючи, що корупція – це невід'ємна частина двопартійної системи. У Vox, у свою чергу, розглядають PP як союзника PSOE, особливо в контексті Європейського союзу.
Навіть віце-президент уряду Іспанії, Йоланда Діас з партії Sumar, підтримала цю точку зору, заявивши, що «проблема називається двопартійністю».
Політологи відзначають, що в умовах, коли жодна з партій не може похвалитися бездоганною репутацією, критика двопартійної системи стає все більш актуальною. Однак, на думку експертів, успіх цього дискурсу залежатиме від здатності політичних сил запропонувати реальну альтернативу існуючій системі.
Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація відрізняється від тієї, що була під час розквіту руху Podemos. Відсутність кризи режиму та поляризація суспільства створюють нові виклики для політичних сил, які прагнуть змінити ситуацію.
