Декількома словами
Досягнуто крихке перемир'я між Іраном та Ізраїлем, але перспективи миру залишаються невизначеними. США та Катар виступили посередниками, але розбіжності зберігаються. Трамп відіграє ключову роль, а майбутнє перемир'я викликає питання.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан оголосив про завершення 12-денної війни, проте стабільність перемир'я залишається під сумнівом. Зараз завдання – не допустити зриву крихкої угоди та повернути Тегеран за стіл переговорів.
Сполучені Штати та Катар виступили посередниками у досягненні перемир'я між Ізраїлем та Іраном, що здавалося майже неможливим останніми днями на тлі інтенсивних взаємних атак. Зараз, коли бомбардування припинилися, перед сторонами стоїть подвійне завдання, особливо складне для американського президента: зберегти хибке перемир'я та відновити переговори з Іраном, заплановані Вашингтоном на 15 червня в Омані, але зірвані ізраїльською військовою операцією.
Збереження миру видається непростим завданням через високий рівень взаємної недовіри та давнє суперництво. Напруженість досягла небаченого рівня у війні, яку Трамп охрестив – “шестиденною війною”. Президент Ірану Масуд Пезешкіан використав цей термін, щоб підтвердити перемир'я, заявивши про завершення 12-денної війни, нав'язаної іранському народу.
Дональд Трамп, схоже, може зарахувати собі цей успіх. Угода між ворогуючими сторонами віддаляє перспективу втягування Вашингтона в конфлікт на боці Ізраїлю, що могло б призвести до затяжної війни, подібної іракській чи афганській.
Деніел Бен Симон, колишній депутат Кнесету, підкреслює ключову роль Трампа у врегулюванні, вказуючи на його вплив на обидві сторони, особливо на Нетаньягу. Бен Симон зазначає, що перемир'я було ухвалено “на ходу” і навіть не закріплене документально, та прогнозує, що Нетаньягу виграє наступні вибори завдяки підтримці Трампа.
Американські переговірники також сподіваються відновити дипломатичні зусилля щодо стримування іранської ядерної програми. Хосе Верікат з Королівського інституту міжнародних відносин Elcano вважає, що ця війна була ініційована Нетаньягу без видимих причин та загроз. Він відзначає відсутність в Ізраїлю “політичного горизонту” в регіоні, оскільки країна продовжує робити ставку на військову перевагу.
Адміністрація Трампа стверджує, що завдала непоправної шкоди іранській ядерній програмі, хоча це викликає сумніви. Неясно, скільки збагаченого урану вдалося зберегти до ударів, і скільки часу знадобиться Ірану для відновлення програми. Іран, у свою чергу, стверджує, що не прагне до створення ядерної бомби – це головний аргумент, який використав Нетаньягу для виправдання своєї військової операції.
Трамп, схоже, вирішив відмовитися від риторики про зміну режиму в Ірані, заявивши, що не хоче хаосу, який може виникнути в результаті. Він зазначив, що іранці – хороші торговці та підприємці, і їм слід дати можливість відбудувати країну. Він також наголосив, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю.
В той час як всередині країни, особливо з боку демократів, лунають заклики до імпічменту, залишається незрозумілим, як буде розвиватися деескалація. Жодна зі сторін, схоже, не бажає визнавати себе переможеною.
Ізраїль стверджує, що досягнув своїх цілей – знищення ядерної та ракетної програм, що викликає сумніви. Експерти вважають, що Іран, швидше за все, буде прагнути виграти час та відновити свої сили.
Питання про те, як довго триватиме перемир'я, залишається відкритим, враховуючи нові атаки та взаємні звинувачення. Чотири людини загинули в Ізраїлі в перший день крихкого перемир'я, і Трамп попередив Нетаньягу, що не варто розраховувати на нові удари з боку Вашингтона.
