Декількома словами
Новина про вплив смартфонів на здатність до концентрації, яка пропонує різні точки зору та шляхи вирішення проблеми.
Відчуття, що залежність від екранів негативно впливає на здатність до концентрації, змушує людей шукати рішення цієї проблеми. Полиці книжкових магазинів заповнені посібниками для батьків та есеями, в яких або применшується цифрова небезпека, або пропонуються способи її вирішення.
У комедії 1998 року «Вам лист» герой з'являється з газетою в руках і вигукує: «Це неймовірно!». Він розповідає про співробітників офісів, які видалили «Косинку» зі своїх комп'ютерів, бо не могли зосередитися на роботі. Це провісник сучасного світу, де смартфони стали невід'ємною частиною нашого життя.
До 2024 року існує два погляди на цю проблему. Одні вважають, що загальне занепокоєння з приводу залежності від смартфонів — перебільшення, а інші впевнені, що проблема реальна і смартфони дійсно впливають на нашу здатність до концентрації. Складно зрозуміти, яка думка вірна. Хтось впевнений, що справа не в технологіях, а в нас самих, у нашій нездатності контролювати імпульси та повторювати одні й ті ж помилки.
Неконтрольоване споживання цифрового контенту може сприйматися як викрадення волі та викликати відчуття провини.
Варто поставити питання: чому ми вважаємо це негативним? Історик мистецтва Клер Бішоп в есе «Розсіяна увага» ставить під сумнів ідею про те, що існують більш правильні способи приділяти увагу. Вона стверджує, що «нормативна увага» — глибока, індивідуальна та стійка концентрація, яка вимагає вольових зусиль, — це «білий, патріархальний, буржуазний і колоніальний» конструкт. Бішоп підкреслює цінність «гібридної уваги» — поверхневої, розсіяної, спільної, притаманної нашому часу.
Однак є багато способів потрапити в пастку. Наприклад, провести три години, гортаючи стрічку в соціальних мережах. Це, за словами Бішоп, дуже сфокусована форма уваги. Час зникає, ви забуваєте про фізичні страждання, входите в стан потоку. Проблема зазвичай в пробудженні. Замість того, щоб відчувати себе задоволеним, ви виходите з цього стану стомленим, стривоженим, з занепокоєнням, схожим на мозкову нудоту. Неконтрольоване споживання цифрового контенту може сприйматися як викрадення волі, що викликає провину та дискомфорт.
У своїй книзі «Відключені» Гайя Бернштейн визначає «кризу уваги» як масштабну когнітивну проблему. На її думку, самодопомога є безглуздою перед обличчям витончених стратегій, що використовуються при розробці смартфонів та додатків. Необхідне регулювання технологічних компаній, подібне до того, як свого часу був обмежений тютюновий бізнес.
Психолог Хауме Фунес в есе «Не без мого мобільного» стверджує, що марно підходити до відносин підлітків з екранами з позиції тривожності та демонізувати технології, не розуміючи їхньої ролі в житті сучасних школярів.
Іншою проблемою є те, що основна проблема з телефонами, як правило, у дорослих.
У підсумку, залишається тільки вибрати, як до цього ставитися: з прийняттям, активізмом або фаталізмом. Або ж – «нічого не робити».
У сучасному світі з його швидкою зміною інформації важливо знайти баланс, щоб не загубитися в цифровому потоці, зберігаючи здатність до концентрації та усвідомленості.
