Європейський Союз на шляху до оборони

У Брюсселі багато рішень називають історичними та безпрецедентними. Але не завжди вони такими є. Проте зараз, як і під час спільної відповіді на пандемію коронавірусу та війну Росії проти України, яка зруйнувала архітектуру безпеки старого континенту, Європейський Союз стає на історичний шлях у своїй політиці оборони та готується звести велику «парасольку» безпеки перед загрозою Кремля, яка з часом замінить «парасольку» свого великого американського союзника, який зараз, з приходом Дональда Трампа, не є таким вже й союзником. Двадцять сім країн-членів ЄС на надзвичайному саміті в Брюсселі рішуче підтримали план переозброєння, розроблений Європейською комісією, який відкриває шлях до запозичень без штрафних санкцій для витрат на оборону та вперше випустить спільний борг — під гарантії бюджету ЄС — для оплати військової техніки.

Європейський клуб, який народився як проєкт миру після Другої світової війни, таким чином просувається до Європейського Союзу оборони, у дедалі більш ворожому світі, в якому порядок, заснований на правилах, опиняється під загрозою. «Сьогодні пишеться історія», — наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на прес-конференції в Брюсселі разом із президентом Європейської ради Антоніу Коштою. «Європа стикається з нагальною та чіткою небезпекою. І ми готові інвестувати в оборону краще, швидше та разом. З Брюсселя, Лондона, Парижа», — додала вона.

Після десятиліть скорочення військових витрат, зневаги до промисловості сектору та раптового пробудження три роки тому з повномасштабним російським вторгненням план переозброєння знаменує собою якісний стрибок для блоку з 27 країн і 450 мільйонів жителів. Проєкт, який є лише початком набагато ширшої зміни парадигми, має на меті мобілізувати до 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років, здебільшого з національних бюджетів і 150 мільярдів євро спільного боргу. Після цієї «закуски», під час якої також обговорюватиметься використання частини фондів згуртованості на елементи, пов’язані з обороною, відбудеться велика битва за багаторічний бюджет ЄС, який має включити оборону як одну з основних глав.

Європейська комісія протягом кількох тижнів, напередодні іншого саміту, представить додаткові пропозиції щодо збільшення військових витрат і прискорення інвестицій в оборону. І не виключено, що найближчим часом буде більше випуску боргу. Навіть євробонди. «Немає табу», — сказав Кошта. Такі країни, як Іспанія та Франція, виступають за цей шлях.

Гонка озброєнь є частиною нового європейського підходу до особливо неспокійного моменту, коли російська загроза нависає над усім, а Вашингтон не тільки дивиться в інший бік, а й наближається до Москви. «Ми вступаємо в нову еру», — заявив у середу президент Франції Еммануель Макрон у телевізійному зверненні. Заходи плану переозброєння лідеру Єлисейського палацу здалися недостатніми. Союз, заявив він на прес-конференції в Брюсселі цього четверга пізно ввечері, має піти далі для досягнення своєї мети стратегічної автономії та потребуватиме спільного фінансування, щоб подолати величезні розбіжності в можливостях урядів запозичувати кошти.

Макрон, який разом із Великою Британією взяв на себе лідерство в побудові архітектури безпеки для України після війни, навіть з військами на місцях, висловив готовність відкрити дебати щодо поширення французької ядерної «парасольки» на своїх європейських партнерів. Ідея, яку в безпрецедентний спосіб Німеччина висунула Парижу та Лондону, іншому європейцю з ядерною зброєю.

У тому ж напрямку, в іншій безпрецедентній зміні курсу, підживленій часом, Берлін, традиційний фіскальний «яструб», готується випустити «базуку» для переозброєння та розгортання витрат на інфраструктуру без обмежень. І він вимагав від Європейської комісії, щоб ця застережна умова, яку він збирається активувати протягом чотирьох років, щоб інвестиції в оборону не враховувалися як заборгованість у пакті про стабільність ЄС, була, скоріше, свого роду золотим правилом без терміну дії. Підхід, який поділяють інші держави-члени.

«В які дивні часи ми живемо, коли Польща радіє переозброєнню Німеччини», — прокоментував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на зустрічі зі своїми колегами в Брюсселі, за словами кількох джерел у ЄС. Незадовго до цього лідер Варшави, який був президентом Європейської ради та одним із найдосвідченіших лідерів, був категоричним у своєму діагнозі та рецепті: «Немає сумнівів, що війна в Україні, новий підхід американської адміністрації до Європи та, перш за все, гонка озброєнь, розпочата Росією, створюють для нас абсолютно нові виклики. І Європа повинна прийняти цей виклик, цю гонку озброєнь. І вона повинна перемогти в ній».

Деякі, як-от Туск, лідери Північних країн, країн Балтії, неохоче визнають, що Вашингтон залишив Європу наодинці, і сподіваються, що він змінить свій курс. Але зростає усвідомлення того, що Європа залишена сама на себе. Що Трамп може незабаром зняти щит безпеки, який він надає європейцям військами НАТО та політичною та дипломатичною підтримкою. Магнат-республіканець, який посилює свій тиск на Україну, щоб вона погодилася на мирну угоду з Росією, все частіше надсилає сигнали про те, що його відданість Атлантичному альянсу може бути не повною. Це стимулює план переозброєння, який Європейська комісія представить у вигляді регулювання протягом кількох тижнів.

Це також стимулює план захисту України, незважаючи на спробу блокування з боку прем’єр-міністра Угорщини, націонал-популіста Віктора Орбана, близького до Кремля і якого вважають одним із «троянських коней» Трампа в Європі, який виступив проти великого плану ЄС щодо захисту Києва після можливої мирної угоди. План, який відкривав шлях навіть до майбутнього розгортання цивільних і військових місій для гарантування безпеки окупованої країни від іншої російської агресії. Решта партнерів, інші 26 держав-членів, висловили свою беззастережну підтримку в тексті, який закладає основу для майбутніх гарантій безпеки для Києва. Вони зробили це без Угорщини.

«Двадцять шість вважають, що шлях до миру — це зміцнення України. Угорщина самотня та ізольована від консенсусу», — сказав президент Ради після зустрічі. Угорець, «біла ворона» ЄС, захищався: «Це ЄС ізолювався від США, від Китаю через торговельну війну та від Росії через свою політику санкцій. Отже, якщо хтось тут ізольований, то це ЄС».

Але справжні дебати відбуваються за зачиненими дверима, в дипломатичних коридорах і в кабінетах лідерів. Макрон, єдиний лідер ЄС, який має пряму розмову з Трампом, скликає наступного тижня в Парижі начальників армій європейських країн, готових відправити війська в Україну для гарантування безпеки після війни. Лідер Єлисейського палацу чітко попередив, що Франція (і Європа) повинні бути готові, якщо США більше не будуть поруч.

Керівництво європейських інституцій, Кошта, фон дер Ляєн і високий представник із закордонних справ і безпеки проведуть у п’ятницю зустріч по відеоконференції з кількома лідерами, які не входять до ЄС, такими як лідери Туреччини, Норвегії, Канади чи Ісландії, але які беруть участь в обговоренні майбутнього країни, окупованої Росією. Вони поінформують їх про дебати на саміті цього четверга.

Європейська архітектура безпеки для України, з військами на місцях і літаками в повітрі, як сказав прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер, набуває форми. Хоча більшість європейських країн все ще виключають можливість участі, якщо Сполучені Штати якимось чином не візьмуть участь у розгортанні. Європейські лідери зараз в авральному порядку обговорюють, що вони могли б внести до цієї можливої коаліції добровольців. Деякі, як-от Італія, вже відмовилися. «Я не вважаю відправку військ особливо ефективною, і це дуже складно», — заявила ультраправа прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні.

Крім того, лідери просуваються до нового пакету військової та фінансової допомоги Києву, що є більш нагальним зараз, коли Сполучені Штати призупинили свою військову допомогу та надання розвідувальної інформації окупованій країні. На столі лежить новий план у вигляді рятувального кола вартістю від 20 до 30 мільярдів євро, який фінансуватиметься за рахунок міждержавних внесків. Цифра, яка додасться до понад 30,6 мільярда євро, які вже пообіцяли Києву до 2025 року. Фінансова та військова підтримка є першою великою складовою європейського захисту України: так звана стратегія «їжака», озброїти її так, щоб Кремль не наважився розпочати нову агресію.