Декількома словами
Аналіз поточної ситуації у відносинах між Іраном та США, а також ролі Китаю в цьому конфлікті. Обговорюються геополітичні амбіції сторін та їх вплив на світовий порядок.
У центрі уваги світової політики – відносини між Іраном і США, а також роль Китаю в цій напруженій ситуації. Нещодавні події показали, що Дональд Трамп не має наміру йти з міжнародної арени, а, швидше, прагне переглянути її правила.
Під час свого турне Близьким Сходом у травні Трамп виклав свою «доктрину», основою якої є мир і процвітання під егідою військової могутності США. Процвітання, на його думку, пов'язане з бізнесом та вільною торгівлею, а мир – його особиста амбіція. Президент підкреслив готовність застосувати силу для захисту інтересів США та їхніх союзників, не виключаючи нещадності до ворогів.
Конфронтація з Іраном останніми днями стала перевіркою цієї доктрини. Операції США продемонстрували міць і рішучість, спростовуючи заяви про ізоляціонізм Трампа. У цій ситуації Китай опинився у непростій ролі. Після виходу США з ядерної угоди з Іраном у 2018 році Пекін став одним із головних союзників Тегерана, купуючи іранську нафту в обхід санкцій. Однак ескалація конфлікту виявила обмеження китайського впливу у сфері безпеки та оборони.
Іран, у свою чергу, зазнав невдачі у своїй стратегії «ні війни, ні миру», прагнучи статусу ядерної держави. Ізраїль, тим часом, зміцнив свої позиції як головна військова сила регіону.
Дональд Трамп продовжує переформатовувати американську гегемонію, не розриваючи відносини з союзниками, але переглядаючи умови альянсів. За словами історика Стівена Вертхайма, Трамп «хоче змінити правила гри, а не залишити її». Подальший розвиток подій залежатиме від реакції Ірану та Ізраїлю, а також від того, чи буде зроблено спробу зміни режиму, що викликає побоювання, враховуючи досвід Іраку та Афганістану.
