Декількома словами
У статті розглядається проблема збільшення кількості прогулів на роботі, аналізуються причини та наслідки для ментального здоров'я працівників. Запропоновано рішення для покращення умов праці.
Останніми роками проблема прогулів на роботі загострилася, ставши серйозним головним болем для багатьох компаній. Згідно зі статистикою, втрати робочого часу через невиходи на роботу постійно зростають. У деяких регіонах, наприклад, в Каталонії, це коштує економіці значні суми, досягаючи 7% ВВП.
Спочатку дехто намагався пов'язати зростання прогулів з імміграцією, висуваючи припущення про невисоку трудову етику у мігрантів. Однак, дослідження показують, що справжні причини набагато складніші. Відсутності на роботі спостерігаються серед усіх категорій працівників, незалежно від їх походження. Основними факторами є тип трудового договору, умови праці, специфіка галузі (найбільш високі показники в охороні здоров'я, соціальних службах), вік і стан здоров'я.
Цікаво, що мігранти, як правило, рідше пропускають роботу, що, ймовірно, пов'язано з більшою вразливістю та побоюваннями втратити роботу. Найвищі показники прогулів спостерігаються серед працівників зі стабільними контрактами. Ці сектори часто фемінізовані, характеризуються нижчою заробітною платою та соціальним престижем. Крім того, все частіше причиною відсутності на роботі стають тривожність, депресія, стрес та загальне відчуття психоемоційної вразливості, складаючи вже 30% всіх прогулів.
Таким чином, прогули на роботі відображають проблему ментального здоров'я. Відсутність на роботі впливає на всі аспекти життя людини: втрату самоповаги та професійної ідентичності, емоційні розлади, відчуття соціальної ізоляції та самотності, труднощі у відносинах з колегами. Якщо тенденція до зростання прогулів пов'язана з емоційним благополуччям, необхідно змінювати робоче середовище, лідерство, знижувати психоемоційну вразливість.
Вирішення проблеми включає зменшення надмірного робочого навантаження, усунення дисбалансу між особистим і робочим життям, підтримку талантів і визнання заслуг жінок, а також викорінення токсичного робочого середовища з покращенням керівництва. Необхідні не тільки ресурси, але й реальні організаційні зміни.
