Декількома словами
Стаття-роздум про природу влади та вплив політиків, з використанням фантастичної метафори невидимості.
Автор статті малює уявний світ, де Путін, Трамп, Нетаньягу та інші впливові постаті стають невидимими. Цей образ народжується з особистої історії в метро, де автор бажає позбутися набридливого попутника. Мрії про невидимість політиків постають як спосіб звільнити світ від їхнього впливу.
Уява малює картину, де ці особи перебувають в ізоляції, позбавлені можливості впливати на реальність, але зберігають свої пристрасті та амбіції. Чи спробують вони створити новий уряд? Чи розділять територію уявного острова?
Роздуми приводять до висновку, що така невидимість може бути й не потрібна. Можливо, вони просто бродитимуть своїми колишніми володіннями, спостерігаючи мирне існування, яке вони залишили після себе. Світ гадатиме про їх зникнення, не підозрюючи, що вони знаходяться поруч, немов злі думки, що шукають сприйнятливий розум.
Зрештою, ілюзія розсіюється. Можливість «зробити невидимим» виявляється обмеженою, але залишає місце для роздумів про природу влади та її вплив на світ.
