Декількома словами
IVIE вивчив можливість поширення фінансової моделі Каталонії на інші регіони Іспанії, аналізуючи питання солідарності та справедливого розподілу коштів.
Інститут економічних досліджень Валенсії (IVIE) проаналізував можливість поширення особливої системи фінансування Каталонії на інші регіони Іспанії. Результати показують, що це можливо, але пов'язано з низкою складнощів.
Каталонія вимагає особливого режиму фінансування, який дозволить їй самостійно збирати та розподіляти податки, відраховуючи частину коштів до загального фонду. IVIE провів моделювання, щоб оцінити наслідки такого кроку для всієї Іспанії.
Дослідження передбачає, що розширення «каталонського концерту» потребуватиме гарантій міжтериторіальної солідарності та справедливого розрахунку квот. Експерти пропонують враховувати податкові зусилля кожного регіону при визначенні розміру відрахувань до загального фонду. Багаті регіони платитимуть більше.
Крім того, пропонується збільшити ступінь вирівнювання фінансування публічних послуг з поточних 75% до 80%. Також розглядається участь так званих "форальних спільнот" (Країна Басків та Наварра) у новій моделі, що збільшить їх відрахування до системи на 6 мільярдів євро.
Директор з досліджень IVIE Франсиско Перес Гарсія зазначає, що такий підхід може покращити справедливість, але також попереджає про можливі ризики.
Наразі в Іспанії діє система, в якій держава розподіляє загальний фонд між регіонами, базуючись на різних критеріях. Каталонія прагне до переходу на систему, аналогічну тій, що діє в Країні Басків та Наваррі. Головна мета – отримати більше фінансової автономії.
У доповіді IVIE підкреслюється, що розширення «каталонського концерту» може призвести до зменшення розриву у фінансуванні між регіонами, але це залежатиме від конкретних деталей реалізації. Важливо забезпечити справедливу солідарність та враховувати інтереси всіх сторін.
Насамкінець, поширення «каталонського концерту» на всю Іспанію – складне завдання, що потребує ретельного аналізу та політичних компромісів. Успіх залежатиме від здатності знайти баланс між фінансовою автономією регіонів та загальнонаціональною солідарністю.
