У Південній Кароліні відбулася перша за останні 15 років у США страта через розстріл

Бред Сігмон, 67 років, засуджений до смертної кари за вбивство батьків своєї колишньої дівчини, помер від пострілів розстрільної команди.

Сігмона стратили в п'ятницю в Південній Кароліні. Три добровольці вистрілили йому в груди з гвинтівок, споряджених спеціальними кулями. Смерть настала невдовзі після шостої години вечора за місцевим часом у Колумбії, столиці штату. Він сидів прив'язаний до стільця, під яким було встановлено таз для збору крові, з капюшоном на голові.

Сігмон потрапив до камери смертників за те, що в 2001 році вбив подружжя бейсбольною битою, а потім викрав свою колишню дівчину, погрожуючи їй пістолетом. Дівчині вдалося втекти, коли він почав стріляти в неї. На запитання судді Сігмон обрав саме цей спосіб смерті, замість смертельної ін'єкції чи електричного стільця, які також дозволені в Південній Кароліні. Він не довіряв ін'єкції, а відсутність інформації про цей метод викликала скарги його адвоката, Бо Кінга, який до останньої хвилини сподівався на відстрочку вироку від губернатора Південної Кароліни, стверджуючи, що штат приховав інформацію про протокол.

У США, де побоюються сплеску страт за часів республіканця Дональда Трампа, траплялися невдалі випадки смертельних ін'єкцій, коли не вдавалося знайти вену у засуджених. Подібний випадок стався рік тому в Айдахо, коли чоловіка прив'язали до ліжка, але медсестра не змогла зробити укол. Також були численні випадки затримки або навіть призупинення вироку через брак тіопенталу натрію, основного анестетика у смертельному коктейлі. У 2010 році чотири штати призупинили хімічні страти з цієї причини.

На думку експертів, смертельна ін'єкція є найбільш ненадійним методом, що змусило Алабаму випробувати удушення азотом. Опитування показують, що більшість американців підтримують смертну кару, але багато хто вважає розстріл архаїчною формою правосуддя. Однак, оскільки смертельні ін'єкції стає все важче отримати – частково через відмову деяких фармацевтичних компаній з міркувань совісті – кілька штатів нещодавно легалізували розстрільні команди як метод страти. Це стосується Міссісіпі, Оклахоми та Юти, а також Південної Кароліни, де ураження електричним струмом є методом за замовчуванням, якщо засуджений не обирає інший спосіб, за даними неурядової організації «Інформаційний центр смертної кари».

Останнє бажання: смажена курка на вечерю

Останнім бажанням Сігмона була вечеря зі смаженої курки з популярної мережі швидкого харчування, якою він поділився з іншими ув'язненими. Йому також подали зелену квасолю, картопляне пюре з підливою, печиво, чізкейк і солодкий чай, які він отримав у середу ввечері. Сидячи на стільці для страти, він процитував Біблію, засуджуючи існування смертної кари. «Я хочу, щоб моя остання заява була заявою любові та вибачення», – почав він. «Ми більше не живемо за законом Старого Завіту, тепер ми живемо за Новим Завітом». Потім йому одягли капюшон на голову, відкрили завісу між ним і його катами, і вони вистрілили одночасно, без жодного зворотного відліку, з відстані менше п'яти метрів. На його серці була червона мішень. За куленепробивним склом за стратою спостерігали троє членів сім'ї вбитого подружжя та пастор Сігмона. Його оголосили мертвим о шостій годині вісім хвилин, після короткої перевірки – не більше 90 секунд – лікарем, за словами репортера Associated Press, присутнього в кімнаті. Кулі (.308 Winchester Tap Urban) розроблені таким чином, щоб руйнуватися при ударі та завдавати максимальної шкоди, але експерти не можуть дійти згоди щодо ступеня болю, який вони можуть спричинити. Груди Сігмона, одягненого в чорний комбінезон з голими руками, кілька разів здригнулися, перш ніж він завмер. Свідки, яким тюремники запропонували затички для вух, не бачили зброї та катів.

З 1977 року лише троє людей померли від розстрілу, і всі троє – у штаті Юта. Адвокати Сігмона просили Верховний суд США переглянути його справу та призупинити страту, але безуспішно. Сігмон також просив про помилування республіканського губернатора, але йому також було відмовлено. Генрі Макмастер не помилував жодного засудженого до смертної кари з моменту відновлення страт у штаті минулого року.

Відповідно до закону Південної Кароліни, прийнятого у 2023 році, особи членів розстрільної команди тримаються в секреті, і про них невідомо жодних подробиць. За словами представників виправних установ, вони тренуються дванадцять місяців на рік і є добровольцями з Департаменту виправних робіт.