Декількома словами
Стаття про стрімкий економічний розвиток В'єтнаму, його уроки та необхідність реформ для інших країн. Досвід "Дой Мой" та вплив на суспільство.
В'єтнам, країна зі 100-мільйонним населенням, вражає своїми економічними успіхами, незважаючи на комуністичний режим. Економіка зростає на 6% щорічно, а рівень бідності складає лише 4%.
За останні десять років В'єтнам кардинально змінився. Замість хаосу та нерозвиненості тепер сучасні будівлі, будівництво, швидкісні автомагістралі та значно менше мотоциклів. Місцеві електромобілі всюди: від компактних міських моделей до розкішних таксі та вантажівок.
Автор статті відзначає відсутність ворожості до США серед в'єтнамців, особливо молоді. Молоді сім'ї активно займаються підприємництвом і прагнуть до зростання. У країні навіть місцевий мільярдер, який заробив статки на будівництві та виробництві локшини, заснував технологічну премію, порівнянну з Нобелівською, з призовим фондом у 3 мільйони доларів.
У статті підкреслюється, що шлях до подолання бідності лежить через створення умов для роботи, відсутність втручання та підтримку вільного підприємництва.
Як приклад наводиться історія гіда з етнічної меншини, яка, не маючи можливості вчитися в дитинстві, вивчила англійську мову, працюючи з туристами. Вона змогла побудувати успішний бізнес у туризмі та забезпечити своїх дітей освітою.
Інший приклад – стоматологічна клініка в Ханої, де автору швидко та недорого вилікували зуб. Автор статті вказує на працьовитість і цілеспрямованість молодих в'єтнамців, які не відволікаються на ідеологічні дебати. Вони є частиною зміни цінностей, що почалася у 2000 році, коли молодь обрала своїми кумирами Білла Гейтса, а не Хо Ші Міна.
Переломним моментом стали реформи «Дой Мой» 1986 року, спрямовані на порятунок економіки від краху. Партія зберегла політичний контроль, але звільнила економіку: було скасовано колективізацію, дозволено приватне підприємництво, залучено іноземні інвестиції. Результати очевидні: бідність різко скоротилася, з'явився середній клас, В'єтнам став світовим центром виробництва та експорту.
Автор статті проводить паралелі з іншими країнами, підкреслюючи необхідність змін та готовність до реформ, щоб уникнути економічного застою.
