Декількома словами
Китайська математикиня Хун Ван розв'язала складну задачу Какея, над якою працювали вчені понад сто років. Це досягнення відкриває нові горизонти в математиці та має важливі наслідки для науки.
Китайська математикиня Хун Ван здійснила прорив, розв'язавши задачу Какея — складну математичну проблему, над якою вчені працювали понад сто років. Це досягнення стало одним із найбільших у математиці XXI століття.
Задача Какея, сформульована японським математиком Соїчі Какея у 1917 році, на перший погляд проста: знайти мінімальну площу, яку займає голка, що перевертається на 180 градусів. Інтуїтивно здається, що це коло, але оптимальним рішенням виявляється фігура з увігнутими сторонами.
Хун Ван, професорка Нью-Йоркського університету, та її колега Джошуа Зах розв'язали тривимірний варіант задачі Какея, що відкриває нові горизонти в галузі математичного аналізу. Їхня робота пов'язана з так званою «гіпотезою обмеження», яка має важливе значення в гармонічному аналізі, що застосовується в обробці сигналів, медичній візуалізації (наприклад, МРТ) та інших областях.
«Це одне з найбільших математичних досягнень XXI століття», – каже один із колег Ван. Розв'язання задачі Какея є важливим кроком до розуміння більш складної «гіпотези обмеження». Робота Ван та Заха використовує складні розрахунки та геометричні методи, що потребувало понад 120 сторінок математичних викладок.
Розв'язання задачі Какея має глибокі наслідки для різних галузей науки та техніки. Це демонструє силу абстрактних математичних досліджень та їхній вплив на наш світ.
Хун Ван народилася у китайському місті Гуйлінь, відомому своїми мальовничими пейзажами. Вона описує свій підхід до розв'язання задачі як сходження на складну гору. Незважаючи на свій успіх, Ван залишається скромною, не акцентуючи увагу на перспективі отримання медалі Філдса – найвищої нагороди для математиків.
