
Декількома словами
Попри заборону президента Петро, експорт колумбійського вугілля до Ізраїлю триває. Доповідь ООН вказує на зв'язок торгівлі з підтримкою ізраїльської окупації.
Президент Колумбії Густаво Петро, заявивши про підтримку Палестини та заборону на експорт вугілля до Ізраїлю, зіткнувся з неочікуваною реальністю: торгівля продовжується, незважаючи на його зусилля. Доповідь ООН вказує на те, що колумбійське вугілля, видобуте компаніями Drummond і Glencore, продовжує постачатися до Ізраїлю, сприяючи, на думку авторів доповіді, підтримці ізраїльської окупації.
У серпні минулого року Петро оголосив про санкції, спрямовані проти військових операцій в Газі, наголосивши на тому, що Колумбія є великим постачальником вугілля для Ізраїлю. Однак, як показують дані, торгівля цим ключовим ресурсом між країнами Південної Америки та Близького Сходу практично не змінилася.
Спеціальний доповідач ООН Франческа Альбанезе у своїй доповіді зазначила, що видобувні компанії, такі як Drummond і Glencore, які видобувають вугілля на півночі Колумбії, пов’язані зі шкодою, спричиненою окупацією Палестини. Відсутність в указі президента конкретних санкцій призвело до того, що його дії виявилися швидше символічними.
Цифри говорять самі за себе: судна з вугіллям регулярно відправляються з портів Колумбії до ізраїльського порту Ашкелон. За даними Standard & Poor’s, з вересня по квітень Колумбія експортувала до Ізраїлю 1,24 мільйона тонн вугілля. Основний прибуток отримують ті ж Drummond і Glencore.
На думку експертів, указ Петро не вплинув на бізнес. Однак, у Міністерстві промисловості та торгівлі Колумбії виникли складності з підтвердженням експортних угод, укладених до серпня 2024 року. Мультинаціональні компанії відкидають звинувачення у причетності до «економіки геноциду». Водночас доповідь Альбанезе вказує на те, що постачання вугілля підтримують інфраструктуру, яка використовується Ізраїлем для «закріплення анексії та руйнування життя в Палестині».
У Колумбії представники вугільної галузі визнають, що експорт вугілля до Ізраїлю продовжується, незважаючи на президентські санкції. Деякі експерти вважають, що це пов’язано з тим, що експорт до Ізраїлю становить лише 5% від загального обсягу торгівлі, і введення заборони призведе до збитків. Ситуація в Газі залишається трагічною, але й економіка регіонів, що залежать від видобутку вугілля в Колумбії, також перебуває під тиском. Президент Петро, надіславши свій символічний сигнал, зіткнувся з тим, що існуючі торговельні угоди виявилися сильнішими за політичну риторику.