Декількома словами
Світові економіки, включаючи США та Європу, стикаються зі зростанням держборгу та дефіциту. Експерти оцінюють ризики та наслідки для світової економіки.
У світі спостерігається тенденція до збільшення державного боргу та дефіциту, що стає новою нормою для розвинених економік, незалежно від політичної орієнтації урядів. США, Німеччина, Велика Британія та Японія – лише деякі з країн, які зіткнулися з цією проблемою.
У Сполучених Штатах, наприклад, податкова реформа Дональда Трампа може призвести до зростання держборгу зі 100% до 124% ВВП до 2034 року. Німеччина, яка традиційно дотримується жорсткої фінансової політики, також відмовляється від обмежень щодо боргу та планує випуск облігацій на 850 мільярдів євро. Велика Британія, незважаючи на високий дефіцит, відклала плани зі скорочення видатків. Японія, з величезним боргом у 250%, обіцяє подальше зниження податків.
Багато експертів відзначають, що фінансові ринки терпимо ставляться до зростання боргу, що створює умови для більш м'якої бюджетної політики. Міжнародний валютний фонд та Банк міжнародних розрахунків вже висловлюють стурбованість щодо зростання боргового навантаження.
Франція, маючи дефіцит у 5,8% та борг у 112%, планує збільшити видатки на 44 мільярди євро. Прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру зазначив, що звичка до дефіциту стала буденністю. Геополітична нестабільність та зобов'язання країн НАТО також чинять тиск на державні фінанси. Єврокомісія пропонує різні механізми для пом'якшення наслідків цих видатків.
Аналітики вказують на те, що в розвинених країнах, де економічне зростання нижче, бюджетний дисбаланс має більший вплив на ВВП. Для стійкості боргу необхідно або збільшувати економічне зростання, або знижувати процентні ставки. У розвинених країнах доступний лише другий варіант.
США вже стикаються з високим рівнем боргу, близьким до рекордного 1946 року. Податкова реформа може призвести до зростання дефіциту до 7% за рік та збільшення видатків на обслуговування боргу на 1,8 трильйона доларів. Експерти висловлюють побоювання, що зниження податків не призведе до достатнього економічного зростання, а лише посилить боргове навантаження. Питання реформи системи соціального забезпечення залишається відкритим.
Велика Британія зіткнулася з труднощами при реалізації планів зі скорочення видатків. Реакція ринків на ці події показує, що ризики, пов'язані з борговим навантаженням, зростають. Країни єврозони, у свою чергу, усвідомили необхідність інвестицій, зокрема в оборону та енергетичний перехід.
Німеччина, яка зараз перебуває у рецесії, планує випуск облігацій на 850 мільярдів євро. Експерти вважають, що прийшло розуміння необхідності інвестувати в інфраструктуру та стимулювати економіку. Іспанія, з дефіцитом у 2,8% та боргом у 101%, змогла знизити свою премію за ризик до рівня 2010 року. Питання про вплив торговельних війн на економіку залишається відкритим.
