Декількома словами
Автобус №339 в Мадриді – це лінія, що з'єднує місто зі світом маргіналізації, де борються з наркоманією та бідністю. Репортаж про пасажирів, особливості маршруту та життя на узбіччі.
Автобус №339 – це не просто маршрут громадського транспорту в Мадриді. Це шлях в інший світ, що з'єднує столичний ритм життя з суворою реальністю маргіналізованих районів.
Лінія, що проходить всього через чотири зупинки, з'єднує район Вальєкас з Вальдемінгомесом, місцем, що межує з сумнозвісним поселенням Ла-Каньяда, де процвітають злидні та наркоманія. У салоні цього автобуса співіснують найрізноманітніші люди: робітники, студенти, сім'ї з дітьми і, перш за все, люди з залежностями.
Пасажири, серед яких 53-річний Хаві Р., розповідають про життя на узбіччі. Для багатьох з них цей автобус – єдиний зв'язок із зовнішнім світом, можливість дістатися до щоденної дози метадону, гарячої їжі або чергової порції наркотику в одному з численних пунктів продажу, розташованих біля в'їзду в поселення.
Автобус №339 – це окремий світ зі своїми правилами та особливостями. Тут панує атмосфера імпровізації та взаємодопомоги. Ключовою фігурою є Ель Порту, який зміг перетворити обслуговування автобуса на власний бізнес, допомагаючи пасажирам, але й заробляючи на їх вразливому становищі.
Для багатьох пасажирів 339-го – це щоденна боротьба за виживання. Водії автобуса стикаються з різними труднощами, включаючи погрози та крадіжки. Незважаючи на це, автобус продовжує ходити, залишаючись єдиним способом для багатьох людей дістатися до місця призначення, навіть якщо це місце – край прірви.
В цьому автобусі можна побачити світ, прихований від очей більшості, світ, де життя тісно переплетене з залежністю, бідністю та відчаєм. І цей світ знаходиться всього в декількох зупинках від центру Мадрида.
