Декількома словами
Лікарка Яра Ашур заявляє, що голод у Газі використовується як зброя війни, спричиняючи катастрофічні наслідки для здоров'я населення та руйнуючи майбутнє суспільства.
Докторка Яра Ашур, палестинська медикиня, яка минулого року була змушена покинути Газу, заявила про навмисне використання голоду як зброї проти населення. В інтерв'ю вона поділилася своїми спостереженнями щодо важкої гуманітарної ситуації у секторі Гази.
Лікарка Яра Ашур, одна з авторів листа у журналі The Lancet, стверджує, що Ізраїль використовує голод як «зброю війни» у Газі. Вона зазначає, що з початку конфлікту ізраїльська влада суттєво обмежила постачання продовольства, палива та медикаментів, закривши прикордонні переходи. За її словами, це призвело до гострої нестачі продуктів та різкого зростання цін, що унеможливлює для багатьох сімей забезпечувати себе харчуванням.
Лікарка наголошує, що подібна тактика спрямована на фізичне, нутритивне та психологічне ослаблення населення, створюючи умови для поширення хвороб та смертності. Вона вказує на збільшення випадків захворювань, що передаються через воду, поширення інфекцій через перенаселеність в укриттях, а також погіршення загального стану здоров'я мешканців.
Ашур зазначає про катастрофічну ситуацію з харчуванням у Газі, де понад 90% населення відчувають гостру нестачу продовольства. Люди змушені їсти траву, корм для тварин або гнилу їжу. Лікарка підкреслює, що навіть якщо продовольство і надходить до Гази, багато дітей та вагітних жінок вже не зможуть оговтатися від наслідків голоду, оскільки недоїдання завдає непоправної шкоди.
Вона також акцентує увагу на довгострокових наслідках голоду, таких як збільшення захворюваності на діабет, серцево-судинні захворювання, психічні розлади та передчасну смерть. Ашур висловлює надію на міжнародне визнання проблеми та вжиття заходів для припинення гуманітарної катастрофи у Газі.
Лікарка Яра Ашур, після закінчення медичного університету в Газі у 2022 році.
Докторка Ашур, описуючи ситуацію, підкреслює, що бачить навмисне руйнування майбутнього цілого суспільства. Вона відзначає, що, незважаючи на відчай, мешканці Гази зберігають надію та прагнуть вижити у цих важких умовах.
