
Декількома словами
Нікарагуанські мігранти в США, які отримали притулок, бояться депортації при посиленні імміграційної політики. Вони стикаються із загрозою повернення на батьківщину та невизначеністю свого статусу.
Маямі – Нікарагуанські мігранти, які прибули до США в пошуках притулку, опинилися в пастці між страхом депортації та невизначеністю, що посилюється як імміграційною політикою США, так і ситуацією на батьківщині.
Фернандо, один з мігрантів, чиє ім'я змінено для безпеки, щоранку перевіряє документи, які підтверджують його право на перебування в США. Він працює кухарем у Маямі і боїться зустрічі з працівниками Імміграційної та митної поліції (ICE). “Коли бачиш поліцейського, стає страшно”, – зізнається Фернандо. Його головний страх – депортація та конфіскація майна в Нікарагуа, звідки він втік через політичні переслідування.
Його дружина, Люсі, поділяє його побоювання. “Ми живемо з тим самим страхом, що й у Нікарагуа”, – каже вона. Подружжя побоюється, що одного разу можуть не повернутися додому, опинившись у в'язниці або в центрі утримання під вартою. Фернандо та Люсі отримали “parole” у 2022 році, рятуючись від переслідувань з боку сандиністського уряду. У 2023 році у них народилася дочка, що ще більше зміцнило їхнє прагнення залишитися в США заради її майбутнього.
Фернандо працював на різних роботах, щоб забезпечити сім'ю, але тепер його “parole” та дозвіл на роботу закінчилися. Він подав прохання про надання політичного притулку, але прихід до влади Дональда Трампа став для нього холодним душем. За словами Фернандо, невизначеність його статусу викликає постійну тривогу. Він боїться за свою роботу та за безпеку своєї сім'ї.
Більше 96 000 нікарагуанців, які прибули до США за програмою “parole”, та ще 4 000 осіб, які перебувають під тимчасовим захистом (TPS), також опинилися в підвішеному стані. Скасування TPS для Нікарагуа ще більше посилило їхні страхи. Дані ICE показують, що кількість арештів іммігрантів зросла, і багато з них були депортовані. Фернандо та Люсі почуваються загнаними в кут, побоюючись наслідків як депортації, так і життя в США без певного статусу.
“Ми боїмося”, – повторюють Фернандо та Люсі. “Вийти з дому – означає не знати, чи повернемося ми. Страшно, що нас можуть затримати та депортувати. А якщо депортують, то в Нікарагуа нас чекає в'язниця”, – кажуть вони.