Декількома словами
Новина про сторіччя квантової механіки, її вплив на науку та технологічний прогрес, а також про подвійну природу цього відкриття.
Нещодавно виповнилося сто років від початку квантової революції, що кардинально змінила наше розуміння фізики, базуючись на спостереженні хаотичного руху електронів навколо ядра атома. Саме 9 липня 1925 року 23-річний Вернер Гейзенберг представив копію своєї роботи, в якій досліджував поведінку електронів під час їхніх переходів.
У своїй роботі Гейзенберг використовував математичні таблиці — матриці, де орбіти приходу та відходу електронів відображалися у стовпцях і рядках. Він передбачав не визначеність, а ймовірності. З того моменту детерміністські закони залишились за межами нового погляду на фізику.
Так розпочалася нова наукова ера, яка тривала крізь роки і дійшла до наших днів. Двоїстість квантової механіки полягає в її здатності бути одночасно ефективною та контрпродуктивною. З одного боку, завдяки її технологічним ефектам ми спілкуємося через мобільні пристрої. З іншого боку, квантова механіка відіграла роль у створенні атомної бомби.
Застосування цієї нової фізики змушує нас переосмислити реальність. Світ перетворюється на місце, де будь-якої миті може статися катастрофа. Згадаймо 6 серпня 1945 року, коли США скинули бомбу «Малюк» на Хіросіму.
У 1925 році, коли світ електронів існував у невинному вимірі, робота Гейзенберга здавалась «химерною». Проте, Макс Борн, прочитавши її, відправив до журналу Zeitschrift für Physik. Так були запущені механізми випадковості. 1925 рік також був роком публікації «Майн кампф» Гітлера, приходу Сталіна до влади і, загалом, часом невизначеності, який Кафка описав у своєму творі «Процес».
Квантова механіка мала величезний вплив на розвиток науки і техніки, але не можна забувати і про її темний бік. Важливо пам'ятати про відповідальність, яку несе людство, володіючи такими потужними інструментами.
