Декількома словами
Мексиканська письменниця Береніс Андраде випустила роман, де поєднуються магія та наука, досліджуючи сімейні прокляття та психологічні травми.
Мексиканська письменниця Береніс Андраде презентувала свій перший роман «Ніхто не пам'ятає власну смерть», в якому переплітаються давні вірування та сучасні уявлення про психічне здоров'я. Андраде, за її словами, перебуває на півдорозі між магією та наукою, що відображається і в її творчості.
Андраде, яка народилася в Мехіко, але виросла в штаті Оахака, раніше працювала журналістом. Тепер вона пише про прокляття, використовуючи в своєму романі елементи сімейних таємниць та психологічних травм.
Головна героїня роману, Грегорія, переконана, що її сім'я проклята. Незважаючи на психіатричний діагноз, вона вирушає до рідного міста автора, щоб знайти відповіді та зіткнутися зі своєю спадщиною. Андраде зазначає, що в мексиканській культурі магія та наука часто гармонійно співіснують, що знайшло відображення і в її романі.
Книга досліджує тему емоційних привидів, які переслідують героїв, торкаючись питань про те, як передаються травми з покоління в покоління. Андраде зізнається, що написання роману було для неї свого роду екзорцизмом, але й потребувало значних емоційних витрат.
Роман «Ніхто не пам'ятає власну смерть» став переможцем премії Маурісіо Ачар, яка відзначила гостре почуття гумору авторки та вміння поєднувати магію з сучасною психіатрією.
Андраде підкреслює, що її роман — це відображення її власного досвіду та роздумів про те, як минуле впливає на сьогодення. Вона також зазначає, що чорний гумор, присутній в книзі, виник як спосіб захисту від болю.
Письменниця зазначає, що робота над книгою велася в перервах між основною роботою, що підкреслює її відданість літературі. Обкладинка роману — картина Лусії Відалес «Bajo tierra» — візуально передає напругу між прихованим і явним, що є однією з центральних тем твору.
