Декількома словами
У Колумбії тривають складні мирні переговори з різними угрупованнями, що виникли після розпаду FARC. Президент Петро стикається з труднощами у досягненні загального миру.
У Колумбії, після підписання мирної угоди 2016 року, виникла складна ситуація з численними угрупованнями, які претендують на спадок колишньої партизанської організації FARC. Уряд президента Петро намагається врегулювати ситуацію, ведучи переговори з кількома групами одночасно, що створює унікальний виклик.
Після підписання мирної угоди з FARC у 2016 році виникла складна мережа фракцій, які продовжують стверджувати свою прихильність ідеалам колишньої партизанської організації. Ці групи, відомі як дисиденти, мають різні цілі та методи, що ускладнює процес мирного врегулювання.
На даний момент чотири основні угруповання ведуть переговори з урядом, кожне з яких має свої особливості та проблеми. Серед них виділяються EMC (Estado Mayor Central), EMBF (Estado Mayor de Bloques y Frente), Segunda Marquetalia та Coordinadora Nacional Ejército Bolivariano.
Деякі угруповання є відгалуженнями FARC, які не роззброїлися після підписання мирної угоди. Інші ж — це колишні члени FARC, які повернулися до збройної боротьби. Ці групи часто ворогують між собою, що ускладнює досягнення загального миру в країні.
В даний час тільки дві з цих угруповань підтримують формальні контакти з урядом. Однак і ці переговори стикаються з труднощами. Наприклад, EMC, яка раніше лідирувала в переговорному процесі, зіткнулася з проблемами після невдалого припинення вогню.
У той же час, EMBF зберігає єдиний формальний майданчик для діалогу з урядом. У той час як Segunda Marquetalia також намагалася вести переговори, але зіткнулася з внутрішніми розбіжностями, що призвело до розколу групи.
Президент Петро визнав, що досягнення "загального миру" стикається з труднощами. Його уряд намагається вирішити проблеми, в тому числі шляхом створення зон об'єднання, де різні групи зможуть почати процес демобілізації. Однак ефективність цих заходів поки що не ясна.
Колумбія продовжує стикатися з викликами в області безпеки. Президент Петро намагається знайти рішення, але для досягнення миру буде потрібне терпіння та готовність до компромісів з боку всіх сторін конфлікту.
