Егоїзм чи турбота про себе: як не піти в ізоляцію, прагнучи особистих кордонів

Егоїзм чи турбота про себе: як не піти в ізоляцію, прагнучи особистих кордонів

Декількома словами

Новина про вплив особистих кордонів на соціальні відносини. Експерти розповідають про ризики егоцентризму та важливість пошуку балансу між турботою про себе та спілкуванням.


У сучасному світі, де акцент на особистому благополуччі та встановленні меж стає все більш поширеним, виникає тонка межа між турботою про себе та самоізоляцією. Психологи та соціологи застерігають від надмірного захоплення концепцією особистого комфорту, що може призвести до погіршення соціальних зв'язків.

Діалог у соціальних мережах, де один із співрозмовників відмовляє у допомозі, посилаючись на необхідність відвідування спортзалу та вказівки психолога про необхідність дотримання особистих кордонів, демонструє іронічне ставлення до цієї тенденції. Однак, реальність така, що подібні поради про пріоритет власного благополуччя та встановлення жорстких кордонів, поширюються як мантри в соціальних мережах.

Безумовно, турбота про себе – це позитивно. Але надмірний егоцентризм може перешкоджати розвитку якісних соціальних відносин, ведучи до ізоляції. Експерти підкреслюють необхідність індивідуального підходу та застерігають від перетворення особистих кордонів на абсолютні правила.

«Встановлювати кордони корисно для емоційної регуляції. Вони слугують орієнтиром, спрямовують і приносять розуміння, куди ми хочемо рухатися», – зазначає психологиня. Однак, надмірна фокусування на собі таїть у собі ризик соціальної ізоляції. Кордони не повинні ставати непереборними бар'єрами, що заважають спілкуванню та адаптації.

На думку психологів, особисті кордони – це не стіни, що захищають від зовнішнього світу. Надмірне захоплення ними може створити ілюзію самодостатності, якої не існує. Замість цього, важливо прагнути до взаємозалежності, цінувати людську вразливість та визнавати потребу у підтримці.

Експерти відзначають, що прагнення до особистого комфорту може бути частиною логіки індивідуалізму, породженого в тому числі і діяльністю коучів особистісного зростання. Натомість, вони закликають до розвитку зв'язків, пошуку спільних інтересів та подолання індивідуалізму. Суспільство потребує об'єднання, а не ізоляції.

Де ж знайти баланс? Важливо розуміти, що дискомфорт – неминуча частина соціальних відносин. Гнучкість і відповідність своїм цінностям важливіше, ніж жорсткі рамки. Дружба – це місце, де нас бачать, захоплюються нами та ставлять під сумнів. Це дзеркало, опора та простір для саморозвитку.

Соціальні зв'язки – критичний фактор для психічного та фізичного здоров'я. Відсутність соціальних зв'язків пов'язана з підвищеним ризиком смертності та різними захворюваннями. Активне соціальне життя захищає від депресії та сприяє довголіттю. Наявність друзів робить нас щасливішими та збільшує тривалість життя.

Любов – це не означає терпіти все. Як визначити, чи приносять відносини благополуччя? Коли вони дозволяють бути собою і водночас змінюють нас. Важливі не відсутність конфліктів, а здатність зберігати аутентичність і значущий зв'язок, незважаючи на труднощі. Справжній зв'язок заснований на повазі та турботі, дозволяючи рости особисто та разом.

Замість незалежності – взаємозалежність, колективізм, прийняття недосконалості та вразливості.

Про автора

Майстер художньої публіцистики та живої мови. Її тексти мають емоційний стиль, багаті метафорами та легко читаються.