Автор колонки розмірковує про те, як мова та поняття, які ми використовуємо, змінюються під впливом поточної політичної обстановки. Він починає з роздумів про фільм «Єремія Джонсон», який, на його думку, вчить важливим життєвим урокам, таким як самотність, дружба та боротьба за виживання.

Потім автор переходить до обговорення евфемізмів і того, як вони використовуються в політиці, наводячи як приклад заяву японського імператора Хірохіто після атомного бомбардування. Він висловлює думку, що уникнення прямих слів та заміна їх м'якими виразами стало нормою, особливо коли йдеться про хворобливі теми, такі як масові вбивства.

Автор також згадує редакційну статтю The New York Times, в якій Дональд Трамп був названий негідним кандидатом на посаду президента США. Він підкреслює, що незважаючи на минулий час, ці слова залишаються актуальними. На завершення автор підкреслює важливість «проклятих слів», які, незважаючи на всі спроби їх виключити, продовжують зберігати своє значення.

У сучасному світі, де поняття та мова піддаються постійним змінам, автор нагадує про цінність правдивого та прямого вираження думки, навіть якщо це може бути неприємно для когось.