У мексиканському штаті Веракрус фіксується стрімке погіршення ситуації з безпекою, де протягом трьох тижнів триває хвиля жорстокого терору, організованого угрупованням «Мафія Веракрусана» (також відомим як «Група Сомбра»). Події свідчать про вкрай високий рівень безкарності, з якою діють кримінальні структури на півночі штату.

Сплеск насильства розпочався зі страшної знахідки: на трасі Поса-Ріка — Касонес було виявлено розчленовані тіла щонайменше трьох осіб. Цьому передували інші жахливі інциденти: у лікарні міста Тукспан кілер, переодягнений у родича, здійснив спробу добити пораненого таксиста, внаслідок чого загинув батько жертви, який намагався захистити сина. Ще раніше країну сколихнула історія вчительки-пенсіонерки та таксистки Ірми Ернандес з Аламо-Темапаче, яку викрали та вбили за відмову платити данину (плату за «кришування»). Її трагічна доля стала символом жаху, що охопив регіон.

«Мафія Веракрусана», сформована у 2012 році з ексчленів картелів «Гольфо» та «Лос-Сетас», успадкувала методи екстремального залякування. Вони використовують «символічну демонстрацію» насильства, залишаючи «наркомантас» (банери з погрозами), влаштовуючи підпали та поширюючи відеозаписи загроз, аби посіяти тотальний страх серед населення. Водночас, як зазначають соціологи, угруповання намагається вдавати «допомогу населенню», роздаючи подарунки та беручи участь у місцевих святах.

Веракрус має стратегічне значення через його порт та транспортні шляхи, що робить його ключовим вузлом для наркотрафіку. Ситуація ускладнюється тим, що кримінальний ландшафт сильно фрагментований. Тут активно діють щонайменше чотири великі картели, включаючи «Халіско — Нове покоління» (CJNG) та «Сіналоа». Розкол множить насильство, оскільки дрібніші угруповання стають більш непередбачуваними.

Гільдія таксистів стала основною мішенню для вимагання. Слова Ірми Ернандес: «З Мафією Веракрусана не жартують. Платіть свою данину, або закінчите як я», — стали передсмертним зверненням до її колег. На тлі цих подій губернатор штату Росіо Нале, замість співчуття, назвала критиків її дій «жалюгідними», посилюючи відчуття безкарності та відсутності емпатії влади.

Апогеєм кризи став бунт у в'язниці, де ув'язнені, протестуючи проти вимагання з боку кримінальних елементів усередині пенітенціарної системи, захопили частину приміщень. У результаті зіткнень загинуло вісім осіб.

Експерти зазначають, що нещодавні події є підтвердженням того, що кримінальні групи зберігають високу здатність до вбивств, вимагання та терору. Вони критикують уряд за відсутність довгострокової політики безпеки, наголошуючи, що надсилання Національної гвардії — це лише гасіння пожежі, а не системне вирішення проблеми.