Національний інститут статистики та географії Мексики (INEGI) оприлюднив звіт про багатовимірну бідність за 2024 рік, який свідчить про помітне зниження рівня бідності в країні. Згідно з даними, троє з десяти мексиканців, що становить 38,5 мільйона осіб, все ще живуть у стані бідності.

За період президентства Андреса Мануеля Лопеса Обрадора (2018–2024 рр.) помірна бідність скоротилася на вражаючі 10,7 відсоткових пункти. Проте скорочення крайньої бідності – групи, яка має найбільшу кількість соціальних і економічних недоліків – виявилося значно скромнішим, становлячи лише 1,7%.

Наразі 7 мільйонів мексиканців страждають від крайньої бідності, що на 2,1 мільйона менше, ніж у 2022 році. При цьому зафіксовано зростання відсотка людей, уразливих через соціальні негаразди: з 26,4% на початку президентського терміну до 32,2% на кінець 2024 року.

Багатовимірна бідність, яку вимірює INEGI, враховує не лише дохід, але й низку соціальних чинників, включаючи рівень освіти, доступ до медичних послуг та соціального забезпечення, якість житла та наявність якісного харчування. Особа вважається бідною, якщо вона має щонайменше три порушення своїх прав.

Аналіз INEGI чітко показав ефективність соціальних програм і прямих грошових виплат, запроваджених урядом Лопеса Обрадора. Якби ці трансферти не існували, рівень населення, що живе в бідності, збільшився б із 29,6% до 32,8%. Для категорії крайньої бідності, яка зараз становить 5,3% населення, цей показник міг би зрости до 6,9% без урядової допомоги.

Найбільш поширеним соціальним недоліком залишається відсутність доступу до соціального забезпечення: 48,2% населення не має цього захисту, який зазвичай надає офіційна та стабільна робота. Наступною за значущістю є відсутність доступу до медичних послуг, що зачіпає 34,2% жителів. Освітнє відставання є третьою найбільшою проблемою, охоплюючи 18,6% населення.