Зустріч президента уряду з лідерами політичних партій, що відбулася цього четверга, була неформальним зондуванням парламенту напередодні ухвалення рішень щодо виконання європейських зобов'язань зі збільшення витрат на оборону. Цей крок був зумовлений власною риторикою уряду. Останніми тижнями уряд справедливо заявляє, що Іспанія та її європейські партнери перебувають у вирішальному моменті для визначення свого майбутнього перед подвійним тиском імперіалістичної загрози з боку Росії та розворотом Сполучених Штатів. Не вдаючись до деталей чи новинок, що складно в настільки нестабільній геополітичній ситуації, президент повідомив про прихильність уряду до базового консенсусу, досягнутого в Брюсселі, щодо зміцнення європейської безпеки та оборони, а також про зобов'язання, що збільшення витрат у цьому напрямку не зменшить соціальний захист. Іспанська економіка зростає, стверджував він, і є можливості. Президент розпочав завдання пояснити іспанцям, якими є наші вразливості та сильні сторони на даний момент.

Іспанія запізнюється на національні дебати щодо європейської безпеки, а також іспанської безпеки з її особливостями, які повинні розпочатися якомога швидше та створити необхідну основу для того, щоб значна більшість іспанців зрозуміла, як історична ситуація впливає на їхній спосіб життя та майбутнє ЄС. Зустріч у Ла Монклоа стала першою особистою зустріччю Педро Санчеса та Альберто Нуньєса Фейхоо за півтора року. Очищена від перебільшень, уколів та звинувачень промова Фейхоо цього четверга після зустрічі з Санчесом полягала в тому, щоб запропонувати підтримку PP рішенням щодо збільшення витрат на оборону, які відповідають загальному зобов'язанню, досягнутому з широким консенсусом в установах ЄС, якими керує його ідеологічна родина. Фейхоо має рацію, коли стверджує, що це питання «виходить за межі уряду Санчеса»: це питання держави, яке зобов'язуватиме наступні уряди протягом багатьох років. Але ця правда стосується його більше, ніж Санчеса. Незрозуміло, чому Фейхоо, який прагне правити, прикрасив свій виступ звичною агітаційною мовою та фразами для швидкого споживання в Twitter, що не відповідає серйозності дебатів. У цьому питанні партійність не залишиться безкарною. Педро Санчес, здавалося, зрозумів це: він описав зустріч як «сердечну» і відмовився відповідати Фейхоо. Прес-секретар PNV, Айтор Естебан знову влучно зауважив: «Ми не збираємося грати у внутрішню політику в такому серйозному питанні».

Позиція урядової альтернативи контрастувала з позицією лідерів інших партій, як за тоном, так і за змістом. Podemos, Bildu, ERC та BNG повідомили президенту з різним ступенем переконаності про свою відому опозицію до збільшення витрат на оборону, не вдаючись до вимог нового історичного контексту. Усі вони вимагали, щоб дебати були винесені на розгляд парламенту, і висловлювали повагу до виконавчої влади у надзвичайно складний для Європи час. Повага, зрештою, до своїх виборців і громадян загалом. З цього кола цього четверга випливає, що Санчес не має наміру виносити на парламентське голосування питання про збільшення витрат на оборону. Більшість його партнерів не підтримують цього, а PP використовує це, щоб виснажити його та показати його самотність у цьому питанні. Змінна геометрія неможлива в Іспанії навіть у найскладніший момент для Європи за останні десятиліття. Це правда, що Конституція надає уряду ініціативу у зовнішній та оборонній політиці, як і те, що зобов'язання досягти 2% ВВП не є його власним, оскільки воно було взято на себе Іспанією з 2014 року. Але відсутність підтримки Кортесів у цих важливих національних дебатах є аномалією, за яку всі несуть відповідальність.