Нобелівську премію з фізіології або медицини 2025 року присудили трьом науковцям: американцям Мері Бранков та Фреду Рамсделлу, а також японцю Шімону Сакагучі. Їх відзначили за ідентифікацію так званих «охоронців імунної системи» — регуляторних Т-клітин.

Каролінський інститут у Стокгольмі (Швеція) нагородив лауреатів за їхню роботу щодо «периферичної імунної толерантності». Регуляторні Т-клітини (Treg) запобігають атаці імунної системи на власні тканини організму, що є ключовим механізмом захисту від аутоімунних захворювань.

«Їхні відкриття стали фундаментальними для нашого розуміння функціонування імунної системи та того, чому не всі люди розвивають аутоімунні хвороби», — зазначив Олле Кемпе, голова журі.

Ключове відкриття у цій сфері зробив японський імунолог Шімон Сакагучі у 1995 році. Після багатьох років досліджень, які спочатку не отримали широкого визнання, він вперше зміг ізолювати регуляторні Т-клітини. Це особливий тип лімфоцитів, який модулює активність решти імунної системи та захищає організм від самоатаки.

До цього часу більшість дослідників вважали, що імунна толерантність розвивається лише завдяки знищенню потенційно шкідливих імунних клітин у тимусі. Сакагучі був першим, хто довів, що, крім уже відомих типів лімфоцитів, існує цей новий тип модулюючих клітин, необхідних для правильного функціонування імунітету.

Американські вчені Мері Бранков (61 рік) та Фред Рамсделл (60 років) отримали нагороду за дослідження аутоімунних захворювань, зокрема гена Foxp3. Вивчаючи мишей, які страждали на спадкове аутоімунне захворювання, вони ідентифікували мутацію в цьому гені, що була відповідальна за хворобу. Вони також продемонстрували, що інші мутації Foxp3 викликають серйозні аутоімунні розлади у людей, включаючи синдром IPEX, який вражає лише хлопчиків і часто призводить до смерті у перші роки життя.

Через два роки після цих відкриттів Сакагучі довів, що саме ген Foxp3 керує виробництвом регуляторних Т-клітин. Це життєво важливий компонент, який дозволяє імунній системі толерувати власні тканини та не атакувати їх.

Журі підкреслило, що праця цих трьох науковців відкрила нову галузь і наближає створення нових методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Наразі регуляторні клітини, виділені з тимуса, вже використовуються для запобігання відторгненню трансплантатів, і тривають клінічні випробування для підтвердження їхньої ефективності як загальноприйнятого лікування.

Живим доказом важливості цього відкриття є історія п'ятирічної дівчинки Ірен з Іспанії, яка отримала лікування регуляторними Т-клітинами, що уможливило необхідну їй трансплантацію серця. Ключем до успіху стало збереження та використання її тимуса як джерела клітин, замість його звичайного видалення після операції. Ця методика вже була застосована до дев'яти немовлят, яким пересадили органи.

Лікарі наголошують, що ці клітини мають величезний потенціал для лікування багатьох імуноопосередкованих захворювань, таких як діабет, алергії, а також нейродегенеративні та аутоімунні розлади. На відміну від інших клітинних терапій, у цьому випадку витягнуті клітини не модифікуються, повністю зберігаючи здатність модулювати імунну систему та запобігати негативним реакціям. Це дозволяє використовувати тканину тимуса немовлят як джерело клітин не лише для них самих, але й потенційно для інших дорослих пацієнтів.

Відкриття також аналізується для майбутніх підходів у боротьбі з раком. Дослідники вивчають нові методи лікування, які пригнічують активність регуляторних Т-лімфоцитів у контексті імунотерапії раку. Хоча це може викликати побічні аутоімунні явища, потенціал для прориву є значним.

Ця Нобелівська премія є першою, оголошеною цього тижня. Кожна нагорода супроводжується грошовим призом у розмірі 11 мільйонів шведських крон (приблизно мільйон євро).