Теорія струн — це теоретична основа у фізиці, яка намагається примирити квантову механіку та загальну теорію відносності, постулюючи, що фундаментальними будівельними блоками Всесвіту є не точкові частинки, а одновимірні об'єкти, які називаються струнами. Ці струни можуть бути замкнутими або відкритими і вібрують на різних частотах, кожна з яких відповідає певній елементарній частинці. Теорія струн вимагає існування додаткових просторових вимірів (зазвичай 10 або 11), які згорнуті до дуже малих розмірів, що робить їх ненаблюдованими в нашому повсякденному досвіді. Вона пропонує елегантну структуру для об'єднання всіх фундаментальних сил природи, включаючи гравітацію, і передбачає існування гравітона, гіпотетичної частинки, що переносить гравітаційну взаємодію. Незважаючи на свою математичну елегантність і потенціал для вирішення деяких з найглибших загадок фізики, теорія струн залишається гіпотетичною і поки що не має прямих експериментальних підтверджень.