Президент Густаво Петро прагне контролювати наратив про події 40-річної давнини, пов'язані із захопленням та штурмом Палацу правосуддя в Колумбії. Будучи членом партизанського угруповання M-19, яке здійснило захоплення, Петро активно просуває свою версію подій, заперечуючи «офіційну брехливу історію».

Події 1985 року, коли бойовики M-19 захопили Палац правосуддя та взяли в заручники суддів, обернулися кривавим зіткненням з армією, в результаті якого загинули близько 100 осіб. Петро, однак, зосереджується на реабілітації іміджу M-19 та своїх колишніх соратників, заперечуючи причетність угруповання до вбивства суддів та стверджуючи, що вони не були пов'язані з наркобароном Пабло Ескобаром.

Президент неодноразово наголошував на своїй версії подій, особливо після виявлення останків одного з учасників захоплення, Гільєрмо Ельвенсіо Руїса. Петро заявив, що Руїс був убитий наркоторговцями, а не загинув під час штурму, і закликав колишніх членів M-19 організувати йому гідне поховання.

Петро також активно реабілітує інші символи M-19, включаючи оголошення культурним надбанням капелюха Карлоса Пісарро Леомеса та прославлення меча Сімона Болівара, який був захоплений угрупованням. На відміну від інших колишніх членів M-19, таких як Отті Патіньо та Антоніо Наварро Вольф, які принесли вибачення за дії угруповання, Петро не робив подібних кроків, віддаючи перевагу відстоюванню своєї версії подій.