Політична криза у Валенсійській спільноті розглядається не лише як провал Народної партії (PP), а й як значний тріумф ультраправої партії Vox. Ця ситуація змусила лідера PP, Альберто Нуньєса Фейхоо, відкрито шукати підтримки у Vox, порушуючи "табу" на співпрацю з неофашистськими силами в європейській політиці.

Стратегія PP, спрямована на демонізацію Педро Санчеса, голови уряду Іспанії, виявилася контрпродуктивною. Замість того, щоб послабити Санчеса, такий підхід зробив PP вразливою і виявив відсутність чіткого напрямку у Фейхоо. Припускається, що PP могла б обрати більш демократичний шлях, запропонувавши угоду з PSOE для стабілізації Валенсійського регіону, замість того, щоб передати ініціативу ультраправим.

Скориставшись ситуацією, Vox висунула свої вимоги, що стосуються "зеленого пакту" та міграційної політики. Ультраправа партія перебуває у сильній позиції, де вона може тільки виграти: або PP прийме її умови, що легітимізує порядок денний Vox, або будуть проведені дострокові вибори, які можуть принести Vox додаткові переваги.

Цей альянс закріплює легітимність Vox та ставить PP у скрутне становище, демонструючи реакційний поворот іспанських правих. Залишаються питання щодо майбутнього лідерства Фейхоо та потенціалу Педро Санчеса відновити позиції на тлі цієї нової політичної динаміки.