Багатьох батьків турбує, коли їхня дитина починає говорити пізніше за однолітків. Порівняння з іншими дітьми або відчуття повільнішого розвитку часто викликають занепокоєння. Проте дослідження в Іспанії підтверджують важливість активної участі сімей у ранній стимуляції мовного розвитку. Особливу увагу приділено програмі Hanen "It Takes Two to Talk", яка навчає батьків методикам взаємодії з дітьми у повсякденних ситуаціях. Це дослідження, опубліковане у 2021 році, показало значні покращення у соціальній комунікації у дітей із затримкою мовлення, чиї батьки пройшли навчання за програмою.

Іспанська асоціація педіатрії (AEPed) також наголошує на важливості своєчасного втручання. У своєму звіті за 2022 рік організація зазначає, що раннє виявлення тривожних сигналів та направлення до спеціалізованих служб може значно покращити прогноз мовного розвитку в дитинстві.

Досвід багатьох батьків підтверджує висновки цих звітів. Наприклад, Марія, мати чотирирічної дитини, згадує місяці невизначеності: "До майже трьох років він ледь вимовляв окремі слова. На дитячому майданчику я бачила, як інші діти без упину базікали, і мене охоплювала тривога, я думала, що щось не так. Педіатр радив почекати, але я продовжувала турбуватися і врешті ми звернулися до логопеда". Завдяки заняттям та іграм, яким вона навчилася для домашніх занять, її син почав активно говорити: "Зараз він спілкується набагато краще. Я теж почала дивитися на речі по-іншому: не варто порівнювати з іншими дітьми, але й не можна сидіти склавши руки, якщо бачите, що щось не просувається. Це дало йому впевненість".

На думку логопедів, комунікація починається ще до появи перших слів – з лепету та взаємодії з дорослими. Перші "справжні" слова зазвичай з'являються до 12-15 місяців ("мама", "тато", "вода"). Якщо до 18-24 місяців дитина вимовляє мало слів, слід звернутися до фахівця. Також важливо звертати увагу на артикуляцію: вона повинна покращуватися у віці від 30 до 36 місяців. Якщо до трьох років мова дитини все ще важко зрозуміла, рекомендується консультація логопеда.

Нейропсихологи підкреслюють, що розвиток мозку відіграє ключову роль в оволодінні мовою, особливо в перші роки життя, коли мозок дитини має максимальну пластичність, що полегшує навчання.

Рання діагностика проблем з мовленням дозволяє використати цей період максимальної пластичності мозку. Фахівці зазначають, що труднощі з мовленням можуть бути ознакою ширших порушень, що впливають на розуміння або вираження мови.

Логопеди та дитячі психологи, такі як Антоніо Клементе, з понад 30-річним клінічним досвідом, підтверджують, що рубіж у два роки, коли дитина може поєднати два слова, є важливим показником мовного розвитку. Він застерігає від поширених помилок дорослих: не варто розмовляти з дітьми "сюсюкаючи" і важливо застосовувати "моделювання" – повторювати сказане дитиною, але правильно артикулюючи та розширюючи фразу. "Те, що дитина чує останнім, обробляє її мозок", – підсумовує фахівець.

У шкільному середовищі також можна виявити відмінності у розвитку, порівнюючи щомісячну динаміку кожної дитини. Розлади мови зачіпають приблизно 3-7% дитячого населення. Своєчасне виявлення дозволяє вжити заходів та покращити прогноз. Педіатри повинні направляти сім'ї до логопедів для оцінки та консультацій, а також для стимуляції розвитку в домашніх умовах. "Ми працюємо і з педіатрами; раніше було звичним чути 'він сам заговорить', і це жахлива порада", – попереджає Клементе.

Важливість невербальної комунікації та жестів також беззаперечна. Діти спочатку вловлюють інтонацію, а вже потім слова. Відповідаючи на їхні запитання, дорослі сприяють розвитку довіри, мови та емоційного контролю. "Емоція – це вхід у навчання", – підсумовує експерт.