Японські дослідники досягли значного прориву в галузі нейротехнологій, розробивши метод, здатний "зчитувати" ментальні образи та перетворювати їх на текстові описи. Цей інноваційний підхід, названий "словником уяви", відкриває нові горизонти в розумінні людської свідомості та має потенційно глибокі наслідки для сфери приватності.

Дослідження, проведене нейробіологом Хорикавою з лабораторій NTT у Канагаві, Японія, використовувало глибоку мовну модель (відмінну від великих мовних моделей, LLM). Модель була навчена на текстових описах 2000 відеороликів. Потім шість добровольців переглядали ці відео, перебуваючи в апараті МРТ, що дозволило фіксувати активність їхнього мозку. Друга система штучного інтелекту аналізувала отримані дані, встановлюючи зв'язки між патернами мозкової активності та змістом відео.

Ключовим досягненням є здатність цієї технології "бачити" не тільки те, що людина спостерігає в даний момент, але й "читати" її спогади або уявні образи. Результати показали дивовижну схожість: якщо учасник просто згадував або уявляв собі відео, машина генерувала майже ідентичні описи. Наприклад, сцена, де людина стрибає з водоспаду, спочатку описувалася як "стрибок потік", потім була уточнена до "людина стрибає через глибокий водоспад на вершині гори".

Це відкриття порушує серйозні питання щодо майбутнього приватності. Якщо технологію вдасться спростити до розмірів портативного пристрою, наприклад, окулярів, потік думок людини може стати "відкритою книгою". За словами дослідників, приватність може стати "міфом 20-го століття", оскільки потенціал для розшифровки думок і внутрішніх уявлень стає все більш реальним.