Провідні академічні держави світу починають обмежувати приплив іноземних студентів, що призводить до значних змін на глобальній мапі вищої освіти. У США кількість прибулих студентів зменшилася на 20%, у Канаді очікується падіння на 70%, Нідерланди закривають англомовні програми, а наслідки Brexit відлякують європейців від навчання у Великій Британії.

Експерти та представники університетів, які зібралися на конференції "Переосмислення вищої освіти" в Лондоні, зазначають, що ці зміни створюють несподівані можливості для інших країн, готових прийняти іноземні таланти. Проте навіть деякі з потенційних бенефіціарів, такі як Канада та Австралія, також вводять власні імміграційні бар'єри.

Американський експерт зауважує: "Візові бар'єри – це величезна проблема для світу, але також велика можливість для далекоглядних країн. Абсурдно вважати високоосвічених людей 'міграційною проблемою', коли насправді вони є міграційним рішенням для будь-якої країни".

Сполучені Штати, які протягом 200 років користувалися перевагами припливу талантів, зіштовхуються із затримками в обробці віз та побоюваннями студентів щодо посилення імміграційної політики. У Канаді, незважаючи на потенціал, кількість реєстрацій міжнародних студентів скоротилася на 25%, а в деяких університетах – до 40%.

На цьому тлі Іспанія, яка традиційно відставала за показниками інтернаціоналізації, за останні вісім років подвоїла кількість іноземних студентів. Нова Зеландія також готується прийняти більше іноземних студентів, особливо з Китаю та Індії, з метою подвоєння доходів від цього сектора до 2034 року.

Тим часом китайські університети, які постійно піднімаються у світових рейтингах, звертають увагу на Південну Америку, де зосереджено багато їхніх бізнес-інтересів. Віцепрезидент Університету Женьмінь у Пекіні підкреслює необхідність співіснування та обміну студентами і персоналом між США та Китаєм у нечутливих сферах.

Експерти висловлюють надію, що поточна антиімміграційна політика є тимчасовою, оскільки університетські таланти генерують цінність та створюють нові підприємства, як показує приклад Силіконової долини.