У своєму третьому романі Гільєрмо Алонсо модернізує пікарескний жанр, представляючи карнавал персонажів, настільки ж самотніх, наскільки і життєлюбних. Роман досліджує дилему виживання сироти в цинічному суспільстві та те, як невинний погляд формується під впливом егоїстичних і порочних особистостей.

«Бажаний ефект» (Seix Barral) — це останній роман іспанського автора. Після збірки оповідань та двох попередніх романів Алонсо відточує свій стиль, уникаючи моральних ієрархій та з емпатією проникаючи у світ «карнавалу» персонажів, які прагнуть блиску, але внутрішньо гниють. Ці істоти, жадібні до гедонізму та привілеїв, переведуть читача від ніжності до жаху, крізь сміх, який застигне, коли стане зрозуміло, що цей нервовий сміх — прямий квиток у пекло.

У цій нелінійній художній історії, дія якої відбувається зі стрибками в часі між Мадридом та ідилічним грецьким островом, Гаспару 19 років, і він залишився сам після смерті матері, ексцентричної та захоплюючої жінки, яка в минулому була глибоко травмована. Існування головного героя буде визначатися цією шанованою жінкою, яка виростила його без батька, серед пияцтва та швидкоплинних коханців у спільній кімнаті брудного готелю, де Гаспар виконував обов’язки хлопчика на побігеньках з того часу, як усвідомив себе. Переконаний у необхідності помститися за смерть матері, молодий чоловік починає визначати свою особистість за межами сирітства, служачи багатим.

Спочатку він працює на Пандору, вдову, одержиму зовнішністю та видимістю щастя, пристрастившись до проведення незліченних вечірок у найконсервативніших колах Мадрида. Потім він вирушає на Кіклади, щоб доглядати за Оттавіано, загадковою парою супербагатіїв, спотворених після нещасного випадку, в контракті з якими йому заборонено задавати питання. У цьому особняку з пляжем, «золотій клітці», де Гаспар задається питанням, чи заборонено йому купатися в морі, як і працівникам у басейні, всі загадки, що переслідували його з дитинства, будуть розгадані. У що перетворюється сирота, коли стикається зі світом тих, хто ставиться до нього як до товару?

Алонсо давно зарекомендував себе як літописець прагнень та тенденцій у дедалі меланхолійнішому світі. Декаданс у показній розкоші тих, хто визначає «хороший смак», стає очевидним через призму Гаспара, молодої людини, «експерта в невидимості». Цей природжений виживший, який живе своїм блукаючим життям з прагматичною покірністю, але відкритий насолодам життя, також зіткнеться з насильством у своїй ініціативній сексуальній подорожі. Він перетвориться на розумного пройдисвіта, здатного передбачити кожен хід тих, хто захоче зруйнувати його долю.