Декількома словами
Відомі музиканти, такі як Андрес Каламаро, дедалі рідше випускають нові альбоми через зміну трендів у музичній індустрії, пандемію, зростання значення живих виступів та зміну відносин з лейблами. Фахівці аналізують причини цієї тенденції, торкаючись мотивації артистів та впливу віку.
Багато відомих артистів, включаючи легендарного Андреса Каламаро, дедалі рідше тішать шанувальників новими альбомами. Якщо раніше Каламаро випускав по кілька платівок одночасно, то з 2018 року його студійні релізи припинилися. Ця тенденція спостерігається не лише в Іспанії, а й по всьому світу: безліч музичних зірок призупинили випуск нових пісень, попри колишні обіцянки продовжувати активну боротьбу на "дискографічному фронті".
Не можна однозначно стверджувати, що ці "творчі паузи" викликані виключно холодним розрахунком витрат і вигоди; особисті обставини артистів також відіграють значну роль. При цьому є й протилежні приклади: Маноло Гарсія, Бунбері, Мігель Ріос та Фіто Кабралес продовжують активно працювати. Серед справжніх "стахановців" музичної індустрії виділяється 90-річний Віллі Нельсон, чия дискографія налічує вже 103 альбоми.
Фахівці музичної індустрії — представники лейблів та менеджери — спочатку не помічали цієї тенденції у щоденній метушні. Однак після роздумів вони запропонували кілька пояснень. Зазначається, що в керівництві великих звукозаписувальних компаній стало менше візіонерів, здатних надихати артистів на нові релізи. Пандемія також змінила підхід багатьох музикантів: деякі усвідомили зручність життя без постійних записів та гастролей.
Зростає значущість живих виступів перед студійними записами, оскільки вони задовольняють потребу артистів у спілкуванні та самовираженні. Гастрольні тури стали тривалішими та складнішими в організації, вимагаючи додаткових музикантів, складного обладнання та страховки. Вік також знижує енергію, необхідну для написання пісень та студійної роботи, навіть за наявності домашніх студій.
Артисти стикаються з розчаруванням, коли їхні зусилля не знаходять відгуку чи розуміння. Існує думка, що старше покоління (бумери) сприймається як перешкода для молодих талантів, без аналізу системних проблем. Також цілком законно відкладати або не випускати вже готові записи, як це робить Ману Чао, віддаючи перевагу гастролям та ігноруючи традиційну індустрію.
Змінилися й відносини між артистами та лейблами. Багато хто тепер самостійно продюсує свої роботи, а потім ліцензує їх великим компаніям, як, наприклад, Алехандро Санс. Лейбли, своєю чергою, не відчувають гострої потреби у свіжих піснях, оскільки їхнім основним завданням стало "рухати бренд" і монетизувати існуючі каталоги через рекламу та ліцензування. Проте, існують і винятки, наприклад, Боб Ділан, чия спадщина повністю належить CBS (нині Sony).
Фахівці підкреслюють, що не можна судити про відсутність нових релізів, не враховуючи індивідуальні професійні обставини кожного артиста. На відміну від них, молоді артисти змушені постійно бути активними, щоб підтримувати свою присутність у соціальних мережах та зміцнювати репутацію. Хоча відомо, що новий альбом ветерана також збільшує його сліди на стрімінгових платформах, цього може бути недостатньо, щоб подолати відсутність мотивації у тих, хто вже "все бачив і все зробив".