У Коста-Ріці суд засудив лікаря до 30 років позбавлення волі за звинуваченням у фемініциді. Обвинувачений убив свою дружину в липні 2020 року, ввівши їй седативні препарати під виглядом ліків для травлення.

Згідно із заявами судових органів, лікар вводив бензодіазепіни та димедрол (обидва седативні засоби), вдаючи, що це ліки від розладу травлення. 41-річна Ракель Арройо Агілар померла від "змішаної інтоксикації, набряку та легеневої кровотечі" на очах у своїх двох дітей, яким тоді було 12 і 14 років. Зазначається, що жертва мала намір розлучитися через "емоційне та майнове насильство".

"Обвинувачений [ідентифікований за прізвищем Кармона Хаен], з метою отримання вигоди від страхового поліса на житло, де він був першим бенефіціаром, спланував убивство. Для цього чоловік вводив внутрішньовенно ліки для лікування коліту, щоб завоювати довіру жертви і не викликати підозр щодо свого наміру позбавити її життя", - йдеться в заяві судових органів.

Планування злочину стало ключовим фактором, через який судді застосували майже максимальний термін покарання за фемініцид у країні, який коливається від 18 до 35 років. Цей вирок може бути оскаржений, але до його остаточного затвердження обвинувачений перебуватиме під вартою.

Під час судових розглядів прокуратура довела, що в середині 2020 року жінка висловила намір розлучитися, щоб "розірвати коло насильства, від якого вона страждала". Дізнавшись про це, чоловік свідомо вирішив покінчити з її життям. "Стосунки в парі характеризувалися емоційним та майновим насильством, яке він чинив над жінкою", - додали представники обвинувачення.

Коли медичні працівники прибули до будинку Арройо, вони відразу запідозрили фемініцид та активували протокол наукового розслідування, який врешті-решт встановив інтоксикацію як причину смерті.

Суддя та викладач кафедри кримінальних наук Державного університету дистанційного навчання Коста-Ріки, Жуйєм Моліна, зазначила, що така швидка реакція є результатом "багатьох років" феміністичної сенсибілізації серед працівників охорони здоров'я та юстиції країни. "Це означає, що була проявлена технічна та наукова обережність, і що гендерні упередження були відкинуті. Якби вони виходили з упереджень, жінку поховали б, і ми ніколи не дізналися б, що з нею сталося", - пояснила вона. "Цей випадок показує, що все більше посадовців дивляться на ситуацію з позиції жертви, доки не буде доведено протилежне".

Хоча феміністичний рух Коста-Ріки вітає цей показовий вирок, частина колективу, така як Ші Аларкон-Замора, феміністична професорка Технологічного інституту Коста-Ріки, шкодує, що присутність держави не з'являється до того, як жінки гинуть. "Схоже, в'язниця - це не те місце, де чоловіки вчаться припиняти бути жорстокими до жінок. Не вистачає державної політики запобігання та 'фіолетових точок' у країні з кваліфікованим персоналом, але для цього уряду захист жінок не є центральним завданням", - критикує Аларкон-Замора.

Щодня в цій центральноамериканській країні 106 жінок звертаються за заходами захисту, згідно з даними Обсерваторії з питань гендерного насильства проти жінок та доступу до правосуддя за 2023 рік. Однак опитані експерти заявляють, що ці запити стикаються з повільною судовою системою, яка часто залишає агресорів безкарними. Мачистське насильство, скорочення соціальних інвестицій та мізогінні висловлювання адміністрації Родріго Чавеса, пояснюють вони, ставлять під загрозу досягнуті успіхи.

Три тижні тому країна ще більше обмежила право на аборт, яке і так є одним з найконсервативніших у регіоні. Відтепер аборт без кримінального покарання буде можливий лише тоді, коли життя матері перебуває під загрозою. Вже недостатньо серйозної загрози здоров'ю матері; має існувати ризик для життя.

Обсерваторія з питань гендерного насильства проти жінок Судової влади Коста-Ріки зафіксувала 32 фемініциди з початку 2025 року, тоді як у 2024 році їх було 40; у 2023 році – 34; у 2022 році – 26; у 2021 році – 20, а у 2020 році – 30. Останні відомі випадки в Коста-Ріці також демонструють ретельне планування вбивства та надзвичайну жорстокість при його виконанні та прихованні тіл.

Моліна наполягає на тому, що необхідно викорінити ідею про те, що чоловіки, які вбивають своїх партнерок або колишніх партнерок, діють під впливом емоцій. Планування цих убивств є найяскравішим прикладом того, що недвозначним наміром агресорів є покінчити з життям цих жінок, а не "спалах" ревнощів. "Гендерні стереотипи затуманюють розслідування", - підсумовує вона.

Згідно з офіційними даними та даними неурядових організацій, зібраними EFE, у 2024 році щонайменше 1118 жінок було вбито в Коста-Ріці, Доминиканській Республіці, Сальвадорі, Гватемалі, Нікарагуа, Гондурасі та Панамі. Це три жінки на день.