Культове мадридське кафе Gijón, яке роками було осередком інтелектуальних дискусій та богемних зустрічей, продано елітній групі Cappuccino. Автор висловлює занепокоєння, що ця угода може призвести до втрати справжньої „сутності“ закладу — духу традиційної „третульї“ (неформальних зібрань для спілкування).

Роздуми про сьогодення переплітаються зі спогадами про письменника Франсіско Умбраля, який у 1972 році стверджував, що кафе — це продовження громадських просторів, де збираються поети та звичайні люди. Однак автор зауважує, що сучасне розуміння „кафе“ трансформувалося у місця „розкішних заходів“ та „незабутніх вражень“, що є далеким від початкової ідеї.

Вказується на те, що хоча гроші необхідні для створення бізнесу, справжню „суть“ неможливо купити. Автор також ділиться особистою історією про власну групу „третульї“, яка з часом розпалася через життєві обставини, підкреслюючи, що подібні зміни відбуваються і з традиційними мадридськими кафе, які поступаються місцем комерції.