Сполучені Штати Америки здійснили дії у міжнародних водах, законність яких викликає серйозні сумніви. Ці операції, схоже, більше пов’язані із залякуванням місцевих урядів, аніж із справжнім переслідуванням наркотрафіку.

Були зафіксовані відеозаписи, що демонструють атаки Департаменту війни США на наркочовни у Карибському морі з трьома пасажирами. Особи загиблих у цих інцидентах залишаються невідомими, а твердження про те, що ці судна були тим, чим вони здавалися, не підкріплені достатніми доказами. Контроль за обігом наркотиків є однією з великих вад світової системи. Багато розвинених країн приховують кримінальний світ, який загрожує нашому співіснуванню. Усі споживачі наркотиків, як і проституції, знають, що гроші, які вони витрачають, потрапляють до рук кримінальної економіки, проте не відчувають себе причетними до проблеми.

Загальновідомо, що наркомафія використовує шантажованих людей для транспортування речовин. Звичайно, в аеропортах та на кордонах залучають осіб, залежних від наркотиків, обтяжених боргами або тих, хто відчайдушно потребує грошей. Коли вони перевозять контрабанду, іноді приховану всередині власного тіла, мафіозна мережа здає одного або двох з них, щоб безкарно пропустити третього. Ніхто не говорить нам, що серед десятків загиблих на наркочовнах не може бути когось із цих людей, які змушені потребою приєднуватися до "табору зла". Ми навіть не зовсім впевнені в тому, що стверджують представники колишнього уряду США; до сьогоднішнього дня вони не надали жодних надійних доказів. Однак ми залишаємося абсолютно паралізованими перед таким порушенням прав людини. Гадаю, ці "страти" додають балів, якщо йому вдалося продовжувати висувати свою кандидатуру, переслідуючи та принижуючи сотні іммігрантів, які виживають у його країні, та погрожуючи повернутися на три десятиліття назад для перезапуску ядерних випробувань, то толерантність до нього тільки розширюється.

На цьому етапі ми вже знаємо про політиків, які стали дуже популярними на виборах, застосовуючи безрозбірну та неконтрольовану "жорстку руку". Вони робили це в країнах, де безпека була нагальною проблемою, але їх імітують у розвиненій демократії, що вказує на прозоре порушення конституційних цінностей. Естетика безжального "шерифа" знову в моді, і варто було б дещо переглянути думку про те, що застосування швидкої розправи лише зміцнює владу великих наркобаронів. Мені здається, що якби їх переслідували сумлінно, то не потрібно було б відправляти флот так далеко від дому, достатньо було б простежити за розкішними особняками та тими блискучими готелями, які добре відомі та часто відвідуються політичними елітами.