Нейробіолог Камілла Норд, директорка Лабораторії психічного здоров’я Кембриджського університету та авторка книги «Мозок у рівновазі», наголошує на важливому розрізненні між смутком та депресією. "Сум — це нормально, але депресія є виснажливою", — стверджує Норд, підкреслюючи, що депресія — це глибока зміна емоційного та фізичного досвіду, яка погіршує життєво важливі функції та потребує лікування.

Вона стверджує, що не існує єдиного універсального засобу від депресії, а дослідження показують, що розлади є різноманітними, причини численними, і, відповідно, методи лікування також повинні бути різними. Норд виступає за відкритий підхід, визнаючи ефективність багатьох терапевтичних стратегій.

Незважаючи на суспільний скептицизм, медикаменти не завжди "погані", і Норд визнає їх ефективність для багатьох пацієнтів, навіть якщо їхні механізми дії не до кінця зрозумілі. Вони можуть коригувати те, як ми обробляємо неоднозначність емоцій, переміщуючи нас до більш нейтральної або позитивної перспективи. Вона також підкреслює, що повсякденний досвід, такий як перегляд комедії або кава на сонці, може мати біологічні ефекти, порівнянні з дією ліків, активуючи внутрішні системи мозку.

Розглядаючи феномен зростання діагностування депресії в таких країнах, як Іспанія, Норд пояснює це частково покращеним доступом до послуг психічного здоров’я, а також екологічними, генетичними та культурними факторами. Стигма, пов’язана з психічними захворюваннями, також відіграє важливу роль. Вона відзначає незначне погіршення добробуту, особливо серед молоді, на яке впливають глобальні події, такі як пандемія, кліматична криза та збройні конфлікти.

Дослідниця пояснює, що мозок — це прогностичний орган, який постійно переналаштовується для підтримання гомеостазу — стану стабільної рівноваги. Ця рівновага не досягається раз і назавжди, а потребує постійного коригування протягом усього життя.

У обговоренні суперечливих методів лікування, таких як електросудомна терапія (ЕСТ), Норд визнає її ефективність у важких випадках депресії, хоча й з застереженнями через побічні ефекти, зокрема втрату пам’яті. Вона виступає за доступність медикаментозного лікування, навіть у перевантажених системах охорони здоров’я, вважаючи, що для деяких пацієнтів це єдиний вихід із депресії.

На знак прозорості Норд присвячує свою книгу родині та ділиться особистими мотивами, що стоять за її дослідженнями, підкреслюючи важливість співпраці з тими, хто пережив депресію, для глибшого розуміння хвороби.