Декількома словами
Іспанська телекомунікаційна компанія Telefónica відчуває значні труднощі при спробі залишити венесуельський ринок, оскільки їй потрібен дозвіл уряду Мадуро та доводиться враховувати попередній досвід інших транснаціональних корпорацій.
Іспанська транснаціональна корпорація Telefónica стикається зі значними перешкодами у своїх зусиллях з продажу своїх операцій у Венесуелі. Хоча компанія оголосила про стратегічний план виходу з деяких країн, ситуація у Венесуелі є особливо складною, вимагаючи пошуку місцевого покупця та отримання схвалення уряду на чолі з Ніколасом Мадуро.
Telefónica придбала свою венесуельську дочірню компанію Telcel у 2004 році за приблизно 800 мільйонів євро. Спочатку Telcel була однією з найприбутковіших філій у Латинській Америці. Однак режим Уго Чавеса запровадив обмежувальні заходи, які не дозволяли транснаціональним компаніям репатріювати свої прибутки. Згодом глибока економічна криза та гіперінфляція призвели до значних збитків та знецінення активів Telefónica, точний масштаб яких невідомий, оскільки компанія не деталізувала результати венесуельської філії з 2017 року.
Недавня історія інших іноземних компаній, які намагалися покинути Венесуелу, вказує на два основні шляхи: повне припинення діяльності, що тягне за собою втрату всіх активів та інвестицій, або пошук місцевого покупця, який має підтримку влади. Такі компанії, як Kellogg's, були змушені різко припинити діяльність, і уряд взяв під контроль їхні заводи. Інші, включаючи Cemex та кілька нафтових компаній, були експропрійовані. Деякі транснаціональні корпорації, щоб уникнути повної втрати активів, обирали узгоджений вихід з урядом, залучаючи місцевих партнерів з політичними зв'язками, часто за цінами ліквідації. Приклади включають Bridgestone, Pirelli та, нещодавно, Unilever, яка продала свій бізнес з виробництва морозива компанії Mack de Venezuela, що займається вантажними перевезеннями та має політичні зв'язки. Inditex покинула країну у 2021 році і тепер працює за франшизою з місцевою групою, що має хороші зв'язки.
Крім цих загальних труднощів, Telefónica має враховувати специфічне законодавство телекомунікаційного сектору. Вирішальним аспектом є отримання попереднього дозволу від Національної комісії з телекомунікацій (Conatel). Ліцензія на діяльність та розподіл частот не підлягають передачі без чіткого дозволу Conatel. Крім того, у Венесуелі відсутня послуга збереження номера при зміні оператора, що ускладнює можливий продаж, оскільки Movistar має майже 9 мільйонів клієнтів. Регулятор також може встановлювати умови щодо інвестицій, розширення покриття та покращення якості мережі, зокрема для впровадження 5G. Conatel може навіть накласти вето на продаж, посилаючись на суспільні інтереси або національну безпеку, що є значним ризиком, враховуючи втручання уряду Мадуро в економіку.
Потенційні покупці обмежені. Одним з варіантів може бути угода з CANTV, державною компанією, але таке злиття створило б монополію у сфері мобільного зв'язку, де Movistar займає 42,1% ринку. Іншим варіантом є Digitel, приватна компанія групи Cisneros, якій вдалося залишатися активною у ворожому інвестиційному середовищі Венесуели. Вхід іноземного інвестора, такого як Millicom (Tigo), який вже придбав активи Telefónica в інших країнах Латинської Америки, вважається майже неможливим через обмеження, накладені венесуельським урядом.