На тлі зростаючого дефіциту продовольства у світі, кліматичні зміни становлять серйозну загрозу для майбутнього світових продовольчих систем. Хоча посилення співпраці у соціальному та науковому секторах вселяє надію, масштаби кризи вимагають всеосяжних та планетарних заходів.

Японія, наприклад, зіткнулася з гострою нестачею рису, спричиненою екстремальними погодними умовами, страхом перед стихійними лихами та тиском масового туризму. Уряд був змушений вивільнити 500 000 тонн рису з національних запасів для стабілізації цін. Аналогічні проблеми спостерігаються у Бразилії, де знизилося виробництво кави сорту арабіка, в Уругваї, який зіткнувся з водною кризою, та в Мексиці, де внутрішнє виробництво кукурудзи вже не покриває потреби.

«Виробництво продуктів харчування, будучи однією з основних причин зміни клімату, також безжалісно страждає від його наслідків. Це модель з ефектом бумеранга», — йдеться у світовому звіті про харчування за 2021 рік.

Підвищення глобальної температури лише на один градус Цельсія може суттєво вплинути на продовольчу безпеку, скорочуючи виробництво продуктів харчування на 120 кілокалорій на день на людину. Особливо вразливими до цих змін є основні сільськогосподарські регіони, де відбувається збіднення ґрунтів, збільшення кількості шкідників та зниження біорізноманіття.

У Середземноморському регіоні, який нагрівається на 20% швидше, ніж у середньому по світу, наслідки вже відчутні. Іспанія, провідний виробник оливкової олії, зіткнулася з різким зростанням цін на неї через посуху. У Марокко через серйозну водну кризу та дефіцит худоби вперше за три десятиліття скасували святкування Курбан-байраму з традиційним жертвопринесенням.

Експерти, такі як Хосе Мігель Мулет з Політехнічного університету Валенсії, підкреслюють необхідність збільшення інвестицій в аграрні дослідження та створення гнучких регуляторних норм, які не перешкоджатимуть інноваціям, включаючи генну інженерію. Він зазначає, що хоча інструменти для боротьби з такими проблемами, як посуха, солоність та спека, покращуються, необхідні значні інвестиції для розробки нових стійких сортів рослин.

Європейський інститут інновацій та технологій (EIT) через ініціативу EIT Food інвестує в інноваційні рішення для забезпечення продовольчої безпеки у південній Європі. Бегонья Перес Вільярреаль, директор EIT Food у Південній Європі, наголошує на важливості масштабування рішень та міждисциплінарної співпраці між виробниками, вченими, дистриб'юторами та державними органами.

Регенеративне сільське господарство виділяється як перспективний напрямок для пом'якшення наслідків зміни клімату та відновлення родючості ґрунтів. Проект LILAS4SOILS, орієнтований на регіони Середземномор’я, активно просуває методи вуглецевого землеробства, залучаючи фермерів до участі у живих лабораторіях. Мета — відновити здоров’я ґрунтів та створити стійкі агропродовольчі системи.

Проблема посилюється несправедливим розподілом ресурсів. Щорічно мільйони людей стають кліматичними біженцями, а зростання цін на продовольство б'є по найбідніших країнах. За даними ООН, близько 2,6 мільярда людей не можуть дозволити собі здорову дієту, причому більша частина з них знаходиться в Африці.

«Якщо у вас багато виробництва, але воно погано розподілене і люди все ще голодують, проблема не в технології, а в соціальній та політичній сфері», — підсумовує Хосе Мігель Мулет.