Президент Колумбії Густаво Петро наказав "всім рівням розвідки" колумбійських збройних сил призупинити "надсилання повідомлень та інші контакти" з агентствами безпеки США. Цей захід, оголошений у вівторок ввечері в соціальній мережі X, залишатиметься чинним до тих пір, поки Вашингтон продовжуватиме свої атаки на ймовірні "наркочовни" в Карибському морі та Тихому океані, заявив колумбійський лідер.

Наказ президента є реакцією на розкриту телеканалом CNN інформацію про те, що Велика Британія припинила обмін розвідувальними даними зі США щодо суден, підозрюваних у торгівлі наркотиками в Карибському морі, оскільки "не бажає бути співучасником американських військових атак і вважає їх незаконними".

Контролюючи території в Карибському басейні, такі як Британські Віргінські острови, Ангілья або Бермуди, Велика Британія була важливим союзником Вашингтона у виявленні підозрілих суден. Ця співпраця, за даними CNN, припинилася.

Петро дуже критично ставився до бомбардувань свого американського колеги Дональда Трампа, які спочатку були зосереджені в Карибському морі, а потім поширилися на Тихий океан. "Я знову прошу Уряд Сполучених Штатів повернутися до поваги прав людини у боротьбі з наркотиками. Те, що вони роблять, запускаючи ракети в Карибському морі по бідних човнярах, які перебувають або не перебувають на службі операцій з перевезення кокаїну, що здійснюються наркобаронами, яких операції не зачіпають, — це не що інше, як позасудові страти проти карибських та латиноамериканських громадян у безпорадному стані", — заявив колумбієць кілька днів тому в публікації на X.

Під час саміту, що відбувся на вихідних у прибережному місті Санта-Марта, Петро заявив, що "ті ж ракети, що падають у Газі, падають тут, у Карибському морі, на бідних людей". І хоча в підсумковій декларації не було чіткого засудження військової кампанії Трампа, це була тінь, яка огорнула подію. Бразилець Луїс Інасіу Лула да Сілва підкреслив, що "загроза застосування військової сили знову стала частиною повсякденного життя Латинської Америки та Карибського басейну", тоді як високий представник ЄС із закордонних справ, естонка Кая Каллас, заявила, що блок "стурбований глобальним феноменом організованої злочинності" і що це питання, яке необхідно "вирішувати спільно".

Петро не уточнив, які саме відомства припинять обмін розвідувальними даними з Вашингтоном, але, говорячи про "всі рівні розвідки публічних сил", ймовірно, він мав на увазі Управління поліцейської розвідки (Dipol), Військово-морську розвідку, Спеціальну повітряну та кіберрозвідку, а також Департамент військової розвідки та контррозвідки. Співпраця в цій галузі зі США є життєво важливою для Колумбії, тим більше що організована злочинність вражає країну у вигляді численних збройних груп, розкиданих по всій національній території, які фінансуються за рахунок незаконних економік, таких як наркотрафік, нелегальний видобуток корисних копалин, торгівля людьми або вимагання.

Американські атаки спрямовані проти Колумбії, найбільшого виробника кокаїну у світі. З 18 суден, потоплених на сьогодні, щонайменше чотири мають якийсь зв'язок із країною. Петро стверджує, що під час нападу, що стався 15 вересня в Карибському морі, загинув колумбієць, якого він ідентифікував як рибалку Алехандро Каррансу. Цей напад стався "імовірно" у водах країни. Наступного дня північноамериканці потопили ймовірний підводний човен, на якому перебував колумбієць Джонатан Обандо Перес, який вижив після бомбардування. Чоловіка врятували американські сили та повернули до Колумбії. Проте Вашингтон відправив його для судового переслідування за колумбійським законодавством, оскільки не вдалося довести, що він скоїв злочин.

17 жовтня в Карибському морі було атаковано ще один човен. Міністр оборони США Піт Хегсет тоді пов'язав його з Армією національного визволення (ELN), останньою озброєною партизанською групою в Колумбії. А 22 жовтня Хегсет визнав, що одна з перших атак, здійснених Вашингтоном у Тихому океані, сталася "біля берегів Колумбії". Невідомо, чи відправилося це судно з Колумбії, чи були на ньому колумбійці.

Заява колумбійського президента поки що не викликала жодної реакції з боку США.