Прокуратура Мілана розпочала шокуюче розслідування справи про так звані "людські сафарі", які, ймовірно, мали місце під час облоги Сараєва з 1992 по 1996 рік. Це звинувачення знову повертає до сумнозвісних подій Боснійської війни, коли сербсько-боснійські військові формування обложили місто, а з пагорбів вівся вогонь по мирних жителях, яким не залишалося іншого вибору, окрім як перетинати небезпечні вулиці, ризикуючи бути вбитими. За оцінками, таким чином було вбито понад 11 000 мирних громадян.

Згідно з тезою розслідування, розкритою італійськими ЗМІ, до Сараєва приїжджали італійці, які платили за те, щоб на вихідних стріляти в людей, як на полюванні. Передбачається, що звичайні громадяни, пов'язані з ультраправими колами та захоплені зброєю, замовляли цю "послугу" як "людське сафарі" в обложеному місті. За даними доносу, вони літали з Трієста до Белграда сербською авіакомпанією Aviogenex. За роль "снайперів вихідного дня" вони платили від 80 000 до 100 000 євро, а за стрільбу по дітях платили ще більше. Серед згаданих у матеріалах — міланський підприємець, власник приватної естетичної клініки, а також жителі Туріна та Трієста.

Скаргу, що складається з 17 сторінок, подав письменник та журналіст Еціо Гаваццені, якого підтримали колишній суддя Гвідо Сальвіні та екс-мер Сараєва (2021-2024 рр.) Бенджаміна Карич. Вони збирали інформацію про чутки, що ходили роками, які були підтверджені у 2023 році документальним фільмом словенського режисера Мірана Жупанича "Сараєвське сафарі". Фільм містив свідчення та вказував на можливість того, що іноземні мільйонери платили за поїздки до Боснії, щоб особисто стріляти в людей.

Хоча боснійська прокуратура закрила розслідування через труднощі, а сербська юстиція називає це питання "міською легендою", Гаваццені намагається відкрити справу в Італії, стверджуючи: "Ми говоримо про заможних, поважних людей, підприємців, які платили за можливість вбивати беззбройних цивільних осіб. Вони вилітали з Трієста на „полювання на людину“, а потім поверталися і продовжували свою звичайну, респектабельну життя".

Прокурор Алессандро Гоббіс має список потенційних свідків, яких належить допитати. За словами письменника, таких "кровожерливих воєнних туристів" може бути до сотні осіб. Серед свідків також згадується співробітник боснійської розвідки Е.С., який стверджує, що італійські спецслужби знали про це ще в 1993 році та мають із цього приводу засекречені архіви. Він повідомив, що боснійська розвідка попереджала про присутність щонайменше п'яти італійців, які перебували на пагорбах навколо Сараєва, щоб стріляти по мирних жителях.

Також згадується сербський офіцер Йовіца Станішич, засуджений за військові злочини Міжнародним кримінальним трибуналом по колишній Югославії, як один з організаторів цих "поїздок". Поїздки маскувалися під мисливські тури за кордон. Колишній американський пожежник Джон Джордан, доброволець у Сараєво, ще на процесі проти Слободана Мілошевича в Гаазі говорив про "туристів-снайперів" у незвичайному одязі та зі зброєю, що відрізнялася від армійської. Боснійський консул у Мілані, Даг Думрукчич, гарантував "повну співпрацю" свого уряду в цій справі.