Історія пограбування французьких коронних коштовностей у Луврі цілком справедливо була названа «як у кіно». Кілька тижнів тому, серед білого дня, злодії проникли в галерею Аполлона за допомогою драбини для переїзду та викрали дев’ять прикрас, хоча одну корону загубили по дорозі. Серед фотографій, поширених Associated Press того історичного дня, одна привернула увагу мільйонів саме своєю кінематографічною аурою.

На знімку, зробленому Тібо Камю, поруч із поліцією стояв хтось, наче виходець із фільму-нуар: у плащі, капелюсі, трохи нахиленому в стилі Гамфрі Богарта, і з тим, що здавалося тонкими, акуратно підстриженими вусами. Те, що така фігура була б детективом, який керує розслідуванням, мало щось «відновлювальне» і додавало загадковості події.

Протягом кількох тижнів користувачі соціальних мереж активно спекулювали на тему особистості таємничого «чоловіка в капелюсі», як його стали називати. Такий анахронічний слідчий, якого можна було б уявити, що переслідує Аль Капоне в часи Сухого закону, але не дефілює вулицями Парижа у 2025 році, був занадто дивовижним, щоб бути справжнім. Гіпотеза про те, що персонаж був згенерований штучним інтелектом, набрала такої популярності, що фотографу довелося спростовувати її. Камю заперечував знайомство з героєм свого знімка, але його візуально зацікавив той факт, що хтось виходив з історичної будівлі, одягнений у старомодному стилі, саме в день, коли сталося «старомодне» пограбування.

Однак правда виявилася набагато дивовижнішою. Ймовірний детектив, який здавався загартованим життям сищиком, виявився 15-річним підлітком на ім'я Педро Еліас Гарсон Дельво, який просто має винятковий смак в одязі. Того ранку він відвідував Лувр зі своєю матір'ю та дідусем. Він не вбирався спеціально для цієї нагоди; він одягається так щодня, навіть до школи. Педро Еліас, чия родина по батьківській лінії частково колумбійська, трохи розмовляє іспанською під час розмови, розповідаючи про свою пристрасть до історії та епохи Другої світової війни. Його захоплення почалося з карнавалу в школі, де він переодягнувся в Жана Мулена, героя Французького Опору, свого кумира.

Мати підлітка, Фелісіте Дусе де Ла Саль, розповіла, що сім’я проживала в Севільї з 2014 по 2020 рік, і «іспанська» елегантність Педро Еліаса, можливо, частково походить звідти. Вона підтримує вибір стилю свого сина, вважаючи, щоб він одягався елегантно, а не, наприклад, як Джокер. Сім’я з гумором сприйняла ажіотаж навколо фотографії, хоча й зіткнулася з увагою журналістів.

Однією з причин, чому багато хто не уявляв, що Педро Еліас є дитиною, були його бездоганні вуса. Хлопець підтвердив, що вуса справжні: «Він ще не підстригав їх, це його перші вуса», — додала його мати. Перш ніж розкрити свою особу Associated Press, Педро Еліас зізнався, що хотів кілька днів погратися з очікуваннями публіки. «Мені здавалося це дуже круто, і мені трохи подобається ця річ із таємницею. Теорії були дуже смішними», — сказав він. Його близькі впізнали його одразу. У наступні дні після поширення зображення до них зверталися родичі з Колумбії, Австрії чи Швейцарії, здивовані. Навіть в інституті, де його одяг є частиною повсякденної норми, він розповів, що багато цікавих людей підходили до нього останніми днями. «Найкумедніше те, що минулого тижня у нього були друзі, які одягли краватку, бо сказали: чому я теж не можу носити краватку?», — додала Фелісіте. На онлайн-прохання про створення серіалу чи фільму про пригоди «молодшого інспектора» він відгукнувся, сподіваючись, що його покличуть на зйомки.

Гардероб підлітка складається з речей, успадкованих від батька та дідуся. Жилет — від батька (Yves Saint Laurent), куртка — Hackett. Також на багатьох фотографіях він носить годинник часів Холодної війни з Росії, куплений в Індії. Найзворушливішою деталлю його вбрання є капелюх-федора, який належав його бабусі, яка померла минулого року. Для сім’ї це стало своєрідним «клін д’оелем» (кивком долі), несподіваною даниною пам’яті бабусі, яка навчалася і працювала куратором у Луврі. Вся родина об’єдналася, щоб допомогти Педро Еліасу керувати запитами ЗМІ та захистити його від надмірної уваги.