Уряд Іспанії та державна телерадіокомпанія RTVE презентували інтерактивну карту, на якій зафіксовано близько 6000 таємних поховань, розкиданих по всій країні. Ці поховання належать до періоду Громадянської війни та диктатури Франко. Представлені дані свідчать, що жоден мешканець Іспанії не живе далі ніж за 50 кілометрів від одного з таких місць.

Презентація відбулася в мадридському Інституті Сервантеса, директор якого, Луїс Гарсія Монтеро, назвав подію «актом пам'яті та боротьби з дезінформацією». Фернандо Мартінес, державний секретар з питань демократичної пам'яті, відзначив значний прогрес у виявленні таких місць. Двадцять років тому на першій карті Андалусії було зафіксовано 2000 місць поховань, сьогодні їхня кількість перевищила 5000. Карта включає поховання жертв, убитих обома сторонами Громадянської війни, але Мартінес підкреслив, що якщо поховання переможців були досліджені давно, то поховання переможених республіканців почали вивчатися лише з приходом демократії і зі значними труднощами.

Перші ексгумації жертв Громадянської війни розпочалися після смерті Франко. Есперанса Перес Самора розповіла, як «своїми руками» розкривала могилу батька, а потім разом з іншими родинами ексгумувала 150 жертв франкізму. У перші роки після смерті диктатора вдови та діти розстріляних самі шукали та розкривали братські могили. Цей процес було призупинено після подій 23 лютого 1981 року, але поновився у 2000 році.

Державний секретар повідомив, що вже ексгумовано близько 18 000 жертв, але, за оцінками судмедекспертів, ще близько 11 000 скелетів залишаються в масових похованнях Франко. Мартінес наполягає, що відкриття цих могил «не відкриває рани, а закриває їх», і згадав нещодавню суперечку з «видатним діячем Народної партії», який запитав: «Чому ви не залишите мертвих у спокої?» Мартінес відповів: «А що б ви зробили, якби знали, що ваша мати лежить покинута, як собака, у горах?» Той промовчав. Карта розглядається як інструмент для «боротьби зі світовою реакційною хвилею», а Пілар Берналь, директор з цифрового контенту RTVE, зазначила, що вона створена на основі великих історичних архівів суспільної телекомпанії, що є «спадщиною всіх іспанців».

Інтерактивний інструмент містить інформацію про приблизно 67 000 жертв, включаючи першу жінку-мера Іспанії, убиту в 1936 році та ідентифіковану у 2021 році, а також Хосе Сосу, бляхаря, розстріляного у 1937 році, про якого родині сказали, що він втік з іншою жіню. Його рештки були знайдені разом з 13 іншими вбитими в колодязі Тенойя на Гран-Канарії, покриті сміттям та негашеним вапном.