Питання літературної критики та реакції авторів на неї знову опинилося в центрі уваги після висловлювань Хуана дель Валя, нещодавнього лауреата премії Planeta. Його заяви про те, що критика є «буллінгом», викликали посмішку, враховуючи, що сам дель Валь відомий своєю критикою на адресу інших.

У статті розглядається хибна дилема між високою та низькою культурою, а також нездатність деяких авторів адекватно сприймати критику. Автор зазначає, що для нього особисто в мистецтві немає іншого критерію, крім здатності твору викликати емоції, будь-які, крім нудьги.

Говорячи про книгу дель Валя «Віра, історія кохання», автор іронізує над уявленням про те, що письменник у сучасному світі може вважати себе обраним за літературні якості з тисячі творів та отримати мільйон євро авансом за продажі. Проте, він не виключає можливості прочитати книгу, згадуючи, як його батько, будучи сином неписьменних батьків, заохочував читання та купував книги Planeta, навіть коли в домі не вистачало коштів на найнеобхідніше, виховуючи таким чином повагу до будь-якої літературної роботи.

Підкреслюється, що критика, якою б безжальною вона не була, іноді може бути написана краще, ніж твір, який вона оцінює, і навіть сприяти збільшенню продажів, оскільки читачі захочуть перевірити, чи дійсно книга така погана, як її описують. Таким чином, автор робить висновок, що плакати через критику варто лише в розумних межах.